Благовiщення

Чом ти, пташко, гнiздечко не в’єш,
Чом спiваєш сьогоднi так щиро,
I чому мене кличеш, i де ж
З круговертi буденного виру?

Чом я слухати хочу весну,
Чом я пiсню твою розумiю?
Я пробуджуюсь, наче вiд сну,
I тебе перервати не смiю,

Бо я чую — о, свiте, збудись! —
Голос радостi, голос надiї:
Як з’явився Архангел колись
Сповiстити про Диво Марiї.

Нинi свято Початку життя,
Непорочного вiчного Дива —
Дарував нам Всевишнiй Дитя,
I в покорi утiшилась Дiва.

Ось чому свiтить сонце в цi днi,
Розганяючи хмари чужи́ни,
I стає зрозумiлим менi
Щедрий голос малої пташини.

Олекса Бригас

Переглядів: 416


Разработка веб сайтов