Троянда

Пишається троянда полум'яна, 
Усіяна краплинами роси, 
Цілує пелюстки її світанок, 
Схід сонця додає вогню й краси.

Роса спливає бісером у трави 
І очі протирає сонний сад, 
А свіжий вітер, наче для забави 
Солодкий розсилає аромат.

Ловлю троянди усмішку вогнисту, 
Струнку поставу гордого стебла, 
Стає в душі так світло й урочисто, 
Немовби я в Едем святий зайшла.

Немовби тут проходив Садівничий, 
Святим перстом садив оцю красу, 
Мені лишив, як слід Свій таємничий, —
Цей дар до дня в обійми понесу.

Ось він встає у сонячній обнові, 
Щоб світло й радість у життя внести.
Вклоняюся із вдячністю Христові, 
Що в день, як в сад, дозволив увійти.

Мирослава Данилевська-Милян

Переглядів: 395


Разработка веб сайтов