Прости нам, Боже

Одна за одною — тривожніші вістки.
Чорнішає днів акварель.
Пророками смерті, військові повістки
Вже стукались в двері осель.

Від запаху крові дурманились очі,
Хижішав юрби оскал.
Під сни кольорові, у зоряні ночі
Хтось клав непомітно запал.

Вже день, розпанаханий злими вогнями,
Десь цілився з ляку в малят.
З обжитого місця втікав у безтямі
Вчорашній сусіда і брат.

Прошарком історії попіл Фергани
Зсідається в долях людей.
Вбивають, вмирають, страждають земляни.
Горить естафета смертей.

Одягнуті в людські надії і строфи,
Регочуть статуї Свобод.
...Розбіглися кола криваві з Голгофи.
Прости нам, осліплий народ!

Світлана Касянчик

Переглядів: 401


Разработка веб сайтов

А коли промине все дочасне

А повітря, немов густішає

Бува, у віршах — ні на грам поезії

Буду слухати тишу

В туманну ніч

Вилетіли з хати доньки та сини...

Вознесіння

Всі війни починаються в душі

Все мине...

Господи, Ти позапалював зорі в далеких сузір’ях

Дай нам, Господи, очі бачити

Доторкнуся до твоїх сивин

З Новим Роком

Здавалось, що той кволий вітер?

Змахне руками плавно диригент

Коли ми прийдемо додому

Коли тривога не дає заснути

Колискова ("Збилися хмари над нашою хатою")

Марія була у поважному стані

Монолог совісті

Нічна молитва

Надкушений місяць над хатою

Новорічне

Осіннє надвечір’я

Осінній день

Падає час у вічність

Поверни мені пам’ять, Боже!

Прости нам, Боже

Різдвяна колискова

Різдвяний мотив...

Розкажи мені, зіронько

Сиджу сама. Роки перебираю

Сяє надія з молитви

Хтось над прірвами зводить мости

Ще небо не прорвалося водою

Я дякую Тобі, Господь, за все

Я не можу вже вас захистити

Я прагну тишини