"Господь живе не в рукотворних храмах"
* * *
Господь живе не в рукотворних храмах,
Будівлі жодній Бога не вмістить,
Всіх людських мов є на землі замало,
Щоб, як належить, Господа хвалить.
Що є ті жертви, що дає людина,
І безліч менших і великих справ,
Якщо саме життя ще від почину
І все довкола сам Господь нам дав!
О мудрість Божа! О безмірна велич!
Твої шляхи хто, Боже, осягне,
Коли сузір’я Ти мов килим стелиш
І твориш розмаїття це земне!
Аби для Тебе принести дар гідний,
Що можна взяти, що не є Твоїм?
І щоб з пісень сплести віночок дивний,
Спочатку Ти вселяєш в серце гімн.
Із чого храм побудувать для Тебе?
Як це зробить, щоб він Тебе вмістив,
Коли престол Твій — неосяжне небо,
А землю Ти підніжком учинив.
Цар Соломон брав золото і камінь,
Митці найкращі будували Дім,
Але того Бог не вподобав Храму,
Щоб пробувати аж навіки в нім.
І все ж є храм, де Бог бажає жити.
Він містить Духа і любов Його.
Це — людське серце, чисте і відкрите
Для Бога і для ближнього свого.
Коли тривога, коли зло як море,
А хочеться добра і чистоти.
Господь сьогодні всім серцям говорить:
«Чиїм же храмом, друже мій, є ти?»
Хто в серці у твоїм щодень царює?
Що чиниш явно ти чи тайкома?
Бог знає все, Бог бачить все і чує,
І згідно з вчинками віддасть сповна.
О, якби ти відкрив сердечні брами
І Господа на царство запросив,
Ти вічно жив би з Ним в Небеснім Храмі
І в Царстві Божім без кінця б радів.
Ольга Лазарук
Переглядів: 944
