Навіщо в квітні сніг?

Знов зима розкидала замети,
Памороззю вкрила мій поріг,
Злих вітрів наставила тенета.
Ну, скажіть, навіщо в квітні сніг?

Чи йому з весною мати частку, 
І чи хуг сваволі довго вить?
Управляти хай не мають гадки —
На порі вже сокохід стоїть.

Високо ходу звершає сонце, 
Хмар брудних щезає каламуть, 
Радість поверта в моє віконце,
У душі пеани постають.

Геть те ви, непрошені замети,
Начувайтесь, хуги і сніги, —
Вашу хіть весни походом стерто,
Що життям нуртує молодим.

У мені його джерелить сила,
Грані повертаючи нові, —
Голизну зими холодну змила
Чистота Господньої Крові.

Євген Поліщук