Шлях до мети

Читаю і слухаю. Думаю, пишу, говорю
Про те, що нам треба ставати святими людьми.
Пливу по життю, наче човник в бурхливому морі
І кволими б’юсь об високі буруни грудьми.

Та все ж розбиваю їх вірою в Господа мого,
І кожної хвилі все ближче стаю до мети.
Надія – фарватер, любов – то моя перемога.
А як похитнусь, то прошу: «Мій Ісусе, прости…»

Василь Процюк

Разработка веб сайтов