І знову мороз, не здається зима

Ісус воскреслий, гора Оливна

А душа за ґратами вмирала

Багатодітним матерям

Бере розбіг нове тисячоліття

В душі моїй купається блакить

Велика благочестя таїна

Вибирай!

Воскресіння ("То був ранок нової доби")

Глибока ніч. В принишклому саду

Годинник, маятник і часу плин

Два прохання

Дружині

Життя не перепишеш…

Життя своє присвячую Тобі

Зійшла предтечею зоря

Закружляв яблуневий вальс

Земля просякла до основ гріхами

Камо грядеші

Листопаду підставив долоні я

Людям страшно зустрітися з Богом…

Мій рідний краю

Мій родовід сягає в давнину

Мамі ("Твої літа — для нас свята")

Мамин сон

Мамина зима

Ми не дволикі

Молитва мами

Молитва — це пісня

Не кидай каменем

Не стихає у серці біль

Нехай святий освячується ще

Нехай я ляжу спати натще

Осіннім сумом схлипують шибки

Пірнути в море Божої любові…

Палестинська духмяна ніч

Перлина

Плакала пізня осінь

Повертався самотній. З поразкою

Приготуйся, душе…

Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)

Різдво мені пахне дитинством

Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)

Розпочну з молитви день новий

Сім слів Ісуса

Так недавно гриміла хвала…

Тепер нічим нікого не здивуєш

Ти від мене далеко, як зорі чужі

Ти Господь мій…

Тримає нас земне тяжіння

У кожного своє Різдво

Умиті руки — печальна повість

Чекання

Я до Тебе прийшов молодим

Я додому іду

Як залишаюсь я з Тобою

Вибирай!

О, страшна і нещасна свобода людей
В світі зла і неправди, й облуди!
Я не бачив страшнішого рабства ніде,
Коли Господом нехтують люди.

І в покорі невільницькій, ницій, німій
Безпорадно, по-рабськи, злиденно
Не панують, плазують, як робить те змій,
Вчора, нині та завтра – щоденно!

Смертні люди невільні, свободи раби,
Жалюгідні заручники світу,
Вам би встати з колін, відійти від юрби
І звільнитись від смертного гніту.

Незалежними стати від світу принад,
Подолавши душевну знемогу,
Розірвати невільницький, рабський канат,
Переставши противитись Богу.

О блаженнеє рабство Господніх синів!
Я вільнішої волі не знаю
І в покорі сердечній Цареві царів
Бути нині й щоденно бажаю!

Вільну пісню співають невтомні вуста
Про свободу Нового Завіту.
Краще підданим бути Ісуса Христа,
Ніж монархом гріховного світу.

Володимир Сад