Храм

Я був свідком, як на початку шістдесятих років
XX століття ум. Володимирі Рівненської області
руйнували чудову історичну пам'ятку.

Він стояв приречено похмурий 
Ув оточенні засмучених дубів,
А поодаль люди у зажурі,
У яких ще дух не зачерствів. 

Переніс воєнне лихоліття,
Витерпів важкий наруги день.
А тепер дуби зеленим віттям 
Хочуть захистити від людей.

Храм сьогодні мають розпинати
Привселюдно, як Христа колись.
А страшні теперішні пілати
Нишком вмили руки, що тряслись.

Раптом — вибух. Задрижали мури,
Защеміло серце, біль в очах.
І прекрасний твір архітектури
Зараз перетвориться на прах.

Зойкнув храм, на мить піднісся вгору,
До блакиті, далі від злоби...
І безсило впав. Навколо горе
Й купа цегли. Плакали дуби.

Плакали і люди. Витирали
Рукавом небесну синь з очей.
І прокльони слухали вандали:
Їм не днів бажали, а ночей.

От і все... Гірка й болюча драма...
Тільки сизий дим зі свіжих ран...
Через кілька літ на місці храму
«Возведуть» дешевий ресторан.

Він стоїть, та завжди чимось хворий.
Йдуть роки, немає вороття.
А дуби простерли віття вгору,
І чекає небо каяття.

Бережім свої сердечні храми
Від наруги ворога душі.
Господи, пребудь довіку з нами.
Сохрани від зла, гріха та лжі.

Володимир Сад

Переглядів: 424


Разработка веб сайтов

І знову мороз, не здається зима

Ісус воскреслий, гора Оливна

Іще не виросли сини

А душа за ґратами вмирала

Антистрес

Багатодітним матерям

Бере розбіг нове тисячоліття

Божий вернісаж

В душі моїй купається блакить

Відбивалося сонце спочиле

Відкричали, охрипши: «Варавву!»

Він — Божий Син. Він небом обцілований

Вдовині лепти

Велика благочестя таїна

Вибирай!

Воскресіння ("То був ранок нової доби")

Гефсиманія

Глибока ніч. В принишклому саду

Глумилися над гідністю Месії

Годинник, маятник і часу плин

Два прохання

Двері несміло тихцем відхилю

До небес

Дружині

Едемський сад — Всевишнього творіння

Життя не перепишеш…

Життя своє присвячую Тобі

Зійшла предтечею зоря

Закружляв яблуневий вальс

Земля просякла до основ гріхами

Камо грядеші

Листопаду підставив долоні я

Людям страшно зустрітися з Богом…

Мій родовід сягає в давнину

Мамі ("Твої літа — для нас свята")

Мамин сон

Мамина зима

Ми в запасі життя не маємо

Ми всі підзвітні перед вічністю, панове

Ми живемо між вчора і завтра

Ми не дволикі

Молитва («Надія в серці холоне»)

Молитва віри

Молитва мами

Молитва — це пісня

Моя земля

Навала ординська

Наче подзвін, в серці засторога

Не дитяче

Не кидай каменем

Не стихає у серці біль

Нескорена

Нехай святий освячується ще

Нехай я ляжу спати натще

Обновлення

Осіннім сумом схлипують шибки

Отче наш

Піднось мене, Любове, догори

Пірнути в море Божої любові…

Палестинська духмяна ніч

Перлина

Перші промені сонця

Плакала пізня осінь

Повернення

Подяка

Познімаймо засуви з серця

Половіють утомлені роки

Помолюся Богу мовчазно

Посеред міста сліпий хлопчина

Початок

Приготуйся, душе…

Пророк

Рідна мова

Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)

Різдво мені пахне дитинством

Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)

Розпочну з молитви день новий

Сім слів Ісуса

Таїна молитви

Так недавно гриміла хвала…

Тата й мами давно вже немає

Тепер нічим нікого не здивуєш

Терпеливо ідемо угору

Ти від мене далеко, як зорі чужі

Ти Господь мій…

Тиждень тому гриміла хвала

Тримає нас земне тяжіння

У кожного своє Різдво

Умиті руки — печальна повість

Храм

Час жене нас вперед і нещадним бичем

Чекання

Ще не загасла зірка

Я до Бога іти не мушу

Я до Тебе прийду

Я до Тебе прийшов молодим

Я додому іду

Як залишаюсь я з Тобою

Як не хочеться, щоб пустоцвітом

Як подзвін, в серці засторога