Божа любов врятує світ

«Краса врятує світ!» — сьогодні звична фраза.
Ще Володимир князь про це сказав.
І підхопив цей світ її одразу
І високо на щит її підняв.

По-різному красу у світі розуміють,
У кожного підстави є свої:
Хто в суть її проникнути зуміє,
Хто ж бачить лише зовнішність її.

Краса. О, ця невірна хитра діва
Вже не одних на манівці звела.
В погоні людство нині за красивим
Вона в полон сьогодні всіх взяла.

«Живи красиво! Пий і їж красиво!»
Палаци, розкіш, задоволення потреб,
І гине світ в красі цій неправдивій,
Душа шукає прихилитись де б.

Так холодно серед краси земної,
Так тісно їй у клітці золотій.
Вона ж бо прагне вічної, святої,
Тієї, що Господь заклав у ній.

Коли Творець Премудрістю Своєю
Творив цей світ, Любов із Ним була,
І наділив Господь творіння нею —
Любов красу у світ цей принесла.

Та гріх підступний хитрістю своєю
Жорстоко так людину обманув,
Красу зробив служницею своєю,
І розум він людський перевернув.

І Божу в ній гармонію порушив
Та справжньої краси затьмарив тло.
Тож за гріхом ідуть услід незрячі душі,
Заполонило їх підступне зло.

Напившись досхочу гіркого трунку,
Серед розчарувань і марноти
Шукає людство у красі рятунку,
Але його без Бога не знайти.

Лиш в Ньому істинна краса панує.
До витоків її вернімось знов,
Бо ж не земна краса світ порятує,
А та, яка явила світові Любов.

Лідія Вудвуд

Разработка веб сайтов