«Крізь морок світу засвітила вічність»

*  *  *

Крізь морок світу засвітила вічність.
Крізь морок серця Слово проросло.
Знецінилась гріхів чарівність.
Заплакали оголені думки.
Здавалося б, довершена трагічність,
Аж раптом Ти — довершене тепло.
О, я цією милістю багата, —
Врятована ж бо на усі віки.

Віка Яричевська