Небесний Єрусалим
Блакитне небо, ясне, чисте,
Яскраво сонце сяє в нім…
Там, в далині, є дивне місто,
Господній град — Єрусалим.
Повік не в’януть в ньому квіти,
Дарують ніжний аромат,
А вітерець гойдає віти —
Прекрасний вічний край, мов сад.
Бруківка — золото очищене,
І брами — з перел сяйносрібних…
Усе гріховне — на землі залишене,
Усе марнотне — більше непотрібне…
Нема скорботи там і ночі,
Нема хвороб, тривоги, смерті,
І сліз не проливають очі —
Господня їх рука всі втерла.
Благословенні в ньому люди,
В святій омиті крові Агнця,
Співають Богу славу всюди,
Мов самоцвіти променяться.
Та найпрекрасніше в тім граді
Не квіти й самоцвіти, звісно.
Ісус Христос, що був розп’ятий,
Царює там. І лине пісня:
«Достойний Ти хвалу прийняти
І славу, й честь, бо Ти — Творець!
За нас поніс Ти гріх, прокляття,
Ти є Початок і Кінець …»
Глибінь у небі — таїнство врочисте…
Шукає серце тужно: «Що за ним?..»
Десь, в далині, чекає дивне місто,
Господній град — Єрусалим…
Зоряна Живка
Переглядів: 903