Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

Замовити
поетичну збірку

Поезія віри

Осоння віри

Замовити
поетичну збірку

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com




Біблійні мотиви у творчості українських поетів

 

Олег ОЛЬЖИЧ

(1907-1944)


"І вірити, і прагнуть — не вотще"
Молитва
"Бог ясний поміж людьми ходить"
Страшний суд (Примітив)

 



*   *   *
І вірити, і прагнуть — не вотще.
Безсмертне — і величне; і ясне-бо.
Ось лине хмара з літеплим дощем,
І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не одняти:
Любов і творчість, туга і порив,
Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —
Доволі на столах Його веселих.
Іди ж сміливо і бери один,
Твойому серцю найхмельніший келих.
1933

 



Молитва

Ігумен встав. Брати-домінікани
Двома рядами вийшли з-за столів,
І серце храму — пройняли органи.
І морок сам зайнявсь і задзвенів.

Ось брат один. Страховище іконам:
Руде волосся і ведмежий стан...
Він був би десь розбійницьким бароном,
На смерть своїх би катував селян.

Велика міць Твоя, Ісусе Христе,
Коли й його до Тебе привела!
Він молиться... І ніжно-променисте
Щось світиться з-під дикого чола.
1931

 



*  *  *
Бог ясний поміж людьми ходить.
Бог навчає людей роботи:
«Розбудіте, полийте потом,
І уродить земля, уродить».

А Диявол його не чує.
Загадався, схиливсь на ногу:
«Вепр, забитий з лука тугого,
Коло ватри також смакує».

Бог рече: «І буде громада,
Мудрі старці, врочисті свята,
Смирні діти, тихі дівчата,
Любі приятелі-розрада».

А Диявол: «Не вірте казці!»
І, надхненний, в болючій тузі:
«Дійсна втіха і справжні друзі  —
В небезпеці і у нещасті!»

І на землю одні упали.
І схопились другі на ноги.
Закурились по них дороги...
І сліди всі по них пропали.
(1932)

 



Страшний суд (Примітив)

Посеред лісів, степу
Ловіте тугу труб!
Двигтить і земля, і небо,
Надходить Страшний Суд.

Роздайте одежі гарні,
І коні, й воли для всіх!
Достаток — лише марність,
І щастя — сліпий гріх.

Забудьте жінки й діти,
Невільні звільніть серця!
Легкі і ясні, йдіте
Уздріти лице Отця!

І небо, й земля в хмарі.
Нечуваний вітер дме.
Господнє ім’я — Кара.
Господня хвала — Меч.

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ