Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com




Переклади українською мовою

 

Переклади пісень

Дмитро ДОВБУШ


В дизайні Божому панує злагода / В дизайне Божьем нету заблуждения
В темноті безпросвітній / В полумраке вечернем
Закривавлене обличчя від тернового вінця / Крестним древом розпятого од невірних Іудей
Коли Ісус наповнить серце / Когда Иисус наполнит сердце
Коли той час настане - днів останніх гніт / Когда придет то время - дней последних час
Наші кроки земні - серед зла і гріха / Мы живём на земле среди зла и скорбей
О Спасе мій, Твоя любов, як моря синь / Спаситель мой, как велика любовь
Чи то падають з неба прозорі перлини / То ли падают с неба жемчужные ливни


 

В дизайні Божому панує злагода, мир і простота

В дизайне Божьем нету заблуждения и ошибок нет.
Всё продумано тонко: цвет волос и кожи цвет.
И там — радость и свет,
Нет голодных и бедных, нет больных и слабых нет.

В дизайне Божьем нету одиночества, нет ненужных там.
Никогда там не плачут от бессилья по ночам.
Там всех любят и ждут,
Не солгут, не изменят и друзей не предадут.

Там красок много, в дизайне Бога,
Там нету боли, нету слёз и одиночества.
Там много света и лишних нет там,
Там для тебя найдётся место,
Если хочешь ты.

В дизайне Божьем место есть для каждого, очень ценен ты.
Человек — это Божье воплощенье красоты.
Ведь ты — тот, для кого
Бог отдал на распятье Сына Своего.

Переклад:

В дизайні Божому панує злагода, мир і простота.
Там продумані пильно кольори і почуття.
Там завжди гомін і сміх,
Там немає убогих, хворих і старих.

В дизайні Божому немає сумніву, вади і жалю.
Він щодня і щоночі душу береже твою.
І кожен ― бажаний там.
Там не зраджують друзів і не мстяться ворогам.

Там барви файні ― в Його дизайні.
Там сліз ніхто не витирає від самотності.
Там ясне сяйво, І ти не зайвий.
Тебе там люблять і чекають
У сім’ї святій.

В дизайні Божому є місце кожному, там потрібні всі,
Бо у кожній усмішці ― образ Божої краси.
Й за тебе в тому числі
Син небесного Батька був розп’ятий на хресті.

 

 

В темноті безпросвітній

В полумраке вечернем
Я стою пред Тобою.
Мой Владыка предвечный,
Я холодный душею…

И страшит меня холод,
И пугает дорога.
Утоли же мой голод,
Доведи до Чертога!

Зажги светоч надежды,
Загорюсь я звездою.
И душа благодарной
Оросится слезою.

Разве мне умиранье,
Ведь цветок я весенний?
Я хочу расцветанья,
Горних снов, песнопений!

А в душе моей холод
В полумраке вечернем.
Утоли же мой голод
Вдохнови меня, Вечный!

Переклад:

В темноті безпросвітній
Прихиляю коліна.
У холодному світі
Ти — утіха єдина.

Світ до мене ворожий,
Я від холоду гину…
Проведи мене, Боже,
До святої країни.

Хай засяє надія,
Як зоря серед мряки.
Засрібляться на віях
Чисті сльози подяки.

Я, мов цвіт на морозі,
В сніговій круговерті.
Порятуй мене, Боже,
Від холодної смерті.

В темноті безпросвітній
Я холодний душею.
Огорни мене, Вічний,
Теплотою Своєю.

 

Кантат розп`ятю Христовому

Крестним древом розпятого од невірних Іудей
Тернов вінець возложиша, придаша трех гвоздей,
Котрії руці также і нозі
Вятії Твої прободаша сквозі…
Плачмося всі християне!

Логіна темна приведша і той ребра прободе,
І спустися кров з водою і дражайша упаде
Капля єдина на твар Логина,
І той, познавши смерть Божого Сина,
Плачущи, всім провозгласив!

Ужалися кожна душа позору смутного,
Бо і сонце омрачися од жалю такого,
На землі смуток в небі тривога,
Ангели смутні, зрячи мертва Бога,
Плачмося всі християне!

Микола Лисенко

Переклад:

Закривавлене обличчя від тернового вінця,
Наче лезами розсічені, ниють рани від бича,
Цвяхи забиті в ноги і руки...
Тихо терпів Ти хреснії муки -
Дай нам збагнути лагідну Любов!

Ми гріхом своїм, мов списом, груди жалили Твої,
Пролилася кров пречиста на ізраїльській землі.
Краплі упали нам на долоні,
Щоки зросили сльози солоні,
Там ми збагнули лагідну Любов!

Причастися кожне серце до голгофського хреста -
Сонце в траурі померкло, опустилась темнота.
Люди сумують, в небі тривога,
Ангели бачать мертвого Бога,
Згасла на древі лагідна Любов...

Хай наповниться сумління почуттями каяття,
Прихили свої коліна біля вбитого Христа.
А на світанку стихне жалоба,
Встане Месія з темного гробу -
В серці засяє лагідна Любов!

 

Коли Ісус наповнить серце

Когда Иисус наполнит сердце
Живительным потоком,
Ему душа поет: осанна,
Ликую я пред Богом!

Аллилуйя! Аллилуйя!
Аллилуйя Богу!
Ему осанна! Ему осанна!
Ему осанна в вышних!

Когда Иисус возьмет невесту
В небесные чертоги,
Тогда спасенные народы
Воскликнут перед Богом:

Я жду с небес мою отраду.
О, Иисус, гряди!
Нашла душа в Тебе усладу,
Источник жизни — Ты!

Переклад:

Коли Ісус наповнить серце
Потоками любові,
Душа у відповідь озветься
Подякою Христові:

Алілуя, алілуя —
Вічному цареві!
Йому осанна, Йому осанна —
І на землі й на небі!

Коли зустрінуть Наречену
Єрусалимські брами,
Христа вітатимуть спасенні
Подячними піснями:

Гряди, Спасителю, із неба,
Введи в оселі раю!
Моя душа спішить до Тебе
І зустрічі чекає!

 

Коли той час настане - днів останніх гніт

Когда придет то время - дней последних час
И бремя станет тяжелей в который раз
И растворится луч надежды в темноте
Когда не станет места
Совсем не станет места
Для любящего Бога на земле.

Где буду я, где будешь ты?
//Когда придет последний час.//
Где буду я, где будешь ты?

Найдется ль сила смело злу ответить нет
И сохранить священный с Господом завет?
Не отступить, не отвернуться и тогда,
Когда не станет места,
Совсем не станет места
В сердцах людей для Господа Христа?

А после всех страданий - встреча в небесах,
Где скорби нет и Божий мир царит в сердцах
Восторг души словами можно ль передать?
Ну, как не удивляться? -
Нам стоило смиряться,
Для этого и жить, и умирать.

Там буду я, там будешь ты!
//Когда придет последний час.//
Там буду я, там будешь ты!

Переклад:

Коли той час настане - днів останніх гніт.
І від людського горя потемніє світ.
Останні промені розчиняться в імлі.
Коли не стане місця,
Ніде не стане місця
Для люблячого Бога на землі.

Де буду я, де будеш ти,
//Коли прийде останній час?//
Де буду я, де будеш ти?

Потрібна віра, щоб в запеклій боротьбі
Святі обітниці не зрадити в собі.
Чи стане сили нам стояти до кінця?
Коли не стане місця,
Ніде не стане місця
Для люблячого Бога у серцях.

І в небеса тоді піднімуться святі,
Що берегли себе в любові й чистоті.
А світ палатиме в ненависті і злі,
Коли не стане місця,
Ніде не стане місця
Для тих хто любить Бога на землі.

Де буду я, де будеш ти,
Коли прийде останній час?
Покличе в небо Божий глас -
Там буду я, там будеш ти!

 

Наші кроки земні - серед зла і гріха

Мы живём на земле среди зла и скорбей,
Гле приносят нам боль даже руки друзей,
Но, обид не тая, нужно всё принимать
И, учась у Христа, всё с любовью прощать.

А небо всё слышит, небо всё знает,
Каждый твой шаг на земле отмечает,
Радость и боль, причинённую нами,
Небо вернёт нам возмездья путями.

Будет время - поймём, почему добрый Бог
Допустил испытать в жизни столько тревог,
А пока твёрдо верь - всё во благо тебе
И без страха шагай по дороге-судьбе.

Чтобы радость найти, нужно радость дарить,
Чтоб добро получать, нужно добрыми быть;
Не смотри на людей, а учись у Христа,
И пусть радость несёт всем твоя доброта.

Переклад:

Наші кроки земні - серед зла і гріха,
Часом болем проймуть навіть друзів слова.
Та каміння образ не збирай у душі
І в любові Христа щирим серцем прости.

А Небо все бачить, йому все відомо,
Кожен твій крок на землі, кожне слово.
Радість і горе, посіяне нами
Нам повернеться рясними жнивами.

Буде день коли все, що приносило біль,
Ти оціниш як скарб, даний Богом тобі.
Що здавалось лихим - обернеться добром.
Не лякайся страждань і долай все з Христом.

Щоб любили тебе, полюби спершу ти
Подаруй співчуття, щоби милість знайти.
Будь Христовим дитям, викриваючи зло.
Хай зігріє людей твого серця тепло.

 

О Спасе мій, Твоя любов, як моря синь!

Спаситель мой, как велика любовь Твоя,
Постичь ее глубин никак не в силах я,
И кто же я, что за меня ты так страдал
И на Голгофе кровь невинно проливал?

Твоей любви предела нет мой Иисус,
Ценою жизни спас меня от смертных уз.
Я буду вечно славить дивный подвиг Твой,
О дорогой Спаситель мой.

Порой так трудно мне идти путем земным,
Но Ты, господь, назвал Себя Отцом моим,
И потому Тебе вручаю жизни путь
И как дитя, спешу к груди Твоей прильнуть.

И верю я, что скоро снова Ты придеш,
Меня как сына в свой чертог, Господь, возмешь,
Спаситель мой, Тебе звучит моя хвала
За доброту и рук прекрасные дела.

Переклад:

О Спасе мій, Твоя любов, як моря синь!
Скільки живу - я не збагну її глибин.
Хто я, що Ти чашу голгофського пиття
Випив до дна і дарував мені життя?

Твоя любов - вища небес і всіх світів!
Ти за мій гріх кров'ю Своєю заплатив.
Як же мені не вознести Твоє Ім'я
Кожним своїм серцебиттям?

Через шторми і небезпечні рифи скель
Ти проведеш долі моєї корабель.
Навіть коли душу огорне смертний жах,
Ти повернеш згаслий вогонь в моїх очах.

Ранком ясним, тихим світанком навесні
Знаю, прийдеш, в очі подивишся мені.
Мрію мою, пісню натхнення і хвали
Серцем палким я принесу до ніг Тобі.

 

Чи то падають з неба прозорі перлини

То ли падают с неба жемчужные ливни,
То ли землю покроет искрящийся снег.
Я люблю размышлять об Иерусалиме,
Ведь туда предстоит переправиться мне.

Вижу верою многие братские лица
Тех, которые ранее в вечность ушли.
Я люблю размышлять о небесной столице —
Центре Нового Неба и Новой Земли!

Благодати река голубеет вдали,
Животворной водой серебрится.
О, Иерусалим, Иерусалим —
Лучезарного неба столица!

Скоро кончится путь мой тернистый и длинный,
Распахнут мне навстречу святые врата.
Я люблю размышлять об Иерусалиме,
Где узрю наконец Иисуса Христа!

Нет в тот город сверкающих авиалиний,
До Священной Земли не дойдут поезда.
Я люблю размышлять об Иерусалиме,
Только верою можно добраться туда.

Переклад:

Чи то падають з неба прозорі перлини,
Чи то пухом іскристим вбереться земля —
Я люблю бути серцем у Єрусалимі,
Бо у ньому чекає оселя моя.

Бачу вірою рідні братерські обличчя
Що раніше за мене у вічність пішли.
Я люблю бути серцем в небесній столиці —
Центрі Нового Неба й Нової Землі.

Благодаті ріка виграє голубим,
Життєдайна вода в ній сріблиться.
О, мій Єрусалим! О, Єрусалим —
Променистого неба столиця!

Добіжать до кінця небезпечні стежини,
І ввійду я до міста крізь браму святу.
Я люблю бути серцем у Єрусалимі,
Де нарешті вклонюся Ісусу Христу!

Недосяжне те місто для авіаліній,
До Нової Землі не ідуть поїзди.
Я люблю бути серцем у Єрусалимі,
Тільки віра мене допровадить туди!


 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ