Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com




Християнство в поезії

Лідія ГАПОНЮК

 

Багато хто вважає…

"Дух Святий на Церкві опочив"

Лиш в Давида була допомога…

"Не той святий, хто помилок не чинить"

О Боже мій, навчи…
"О, Дух Святий!, Ти — Всемогутній!"

Як теплий вітер навесні повіє…

 

Багато хто вважає…

Багато хто вважає,
Що віра нас спасає,
А щире покаяння —
Початок оправдання.

Це наслідки. Причина:
Отець віддав нам Сина.
У милості глибокій
Христос дарує спокій.

Нам Дух Святий сьогодні
Відкрив слова Господні.
Без Нього не збагнути,
Як неба нам сягнути.

Дбайливо, наче ненька,
До кожного серденька
Тихенько промовляє,
Веде та направляє.

Через Його зітхання
Ми чиним покаяння.
Заступник у сваволі,
І захист у недолі.

Відроджує, спасає!
Хто з Ним — той не вмирає!

 

* * *
Дух Святий на Церкві опочив
У Великий день пятидесятий.
Кожне серце світлом осінив,
Сили дав про Господа звіщати.

І простим рибалкам завдяки
Полонився світ Христовим вченням.
Слава Богу, що через віки
Ми сьогодні в Церкві і спасенні!

Хай же Дух Господній, як колись,
Сповнить силою усіх присутніх.
Вір, душе, надійся і молись.
Вічний Бог такий же Всемогутній!

 

Лиш в Давида була допомога…

Лиш в Давида була допомога,
Коли мучив Саула злий дух,
Бо мав силу Предвічного Бога
Цей сміливий, ще юний пастух.

Слава Господу, щире хваління
Розливалось, як цитру він брав,
Відчував перемогу й спасіння,
Коли зір до Творця підіймав.

І звучала мелодія тиха
(Дух Святий струни серця торкав),
Залишало Саула зло-лихо,
Спокій в душу його проникав.

Це було так давно. І сьогодні,
Через безліч минулих віків,
Ми черпаєм уроки Господні…
Де ж герої теперішніх днів?

Дух Святий опановує тління,
Зло і страхи пекельної тьми?
Чи в душі пастуха зубожіння,
Хоч співаєм Давида псалми?

 

* * *
Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.

У кого правда — не в словах, а в ділі.
Хто Божого шукає — не свого.
Хто не обходить бідних за три милі
І не кепкує з ближнього оков.

Хто бачить душу лиш очима віри
І знає силу, що в крові Христа.
Хто вміє гріх людський прощать без міри —
Така людина є єством свята.

І святість цю вона не заробила
Ділами благочестя, в молитвах...
Євангелії душу воскресило
Та освятило в вічних небесах!

 

О Боже мій, навчи…

О Боже мій, навчи мене так жити,
Щоб розрізняти правду і обман.
Дай мудрості щоденно розуміти,
Як душу вберегти від лютих ран.

Навчи мене в Тобі цілком ховатись,
Щоб спокій був глибоким і стійким.
Твою у спробах радість не втрачати,
Хоч би яким не видався день злим.

Хай буде лиш Твоя незмінна воля,
Хай буде все лиш так, як хочеш Ти!
В Твоїх руках могутніх людська доля,
То ж збережи її від марноти!

Візьми мене в Твої пробиті руки
І вилікуй поранене дитя!
Зніми страждання, біль і серця муки,
Сам доведи до вічного буття!

 

* * *
О, Дух Святий!, Ти — Всемогутній!
Щасливий, хто в Тобі живе!
У душах вірою присутній
Ти твориш прагнення нове!

Над кожним серцем Ти працюєш!
Звіщаєш правди благодать...
То дотиком Судді схилюєш,
Щоб спокій серед бурі дать.

То ніжно-ніжно обнімаєш...
Кайдани падають тоді!
Як добре, що усе Ти знаєш,
І не залишиш у біді!

Охоплюєш красою неба,
Зовеш у вічність знов і знов...
Мій друже, чуєш? Це для тебе
Бог Духа дав — Свою Любов!

 

Як теплий вітер навесні повіє…

Як теплий вітер навесні повіє,
Та до землі торкнеться Дух Життя,
Сухе насіння лагідно зігріє
І воскресить оновленням буття, —

Все запульсує, зашумить у русі.
Дивуюся могутності такій.
Зернинка пророста — вона розрусі
Піддасть усе, що заважає їй.

Тріщить асфальт — травичка зеленіє,
Хоч він міцний, та мертва сила та.
Насіння має те, що не зотліє,
В нім є частинка від Творця свята.

Невидима, незнана, невідома…
Вона живе у Всесвіті, в тобі.
Якщо у небо прагнеш, як додому,
То знаєш її силу в боротьбі.

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ