Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

Замовити
поетичну збірку

Поезія віри

Осоння віри

Замовити
поетичну збірку

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com




Християнство в поезії

 

Михайло КАЛЮЖНИЙ

Михайло Трохимович Калюжний народився в квітні 1938 року на Вінничині, там закінчив середню школу та сільськогосподарський технікум. До служби в армії працював у Рівненській області та на Далекому Сході, в Усурійську.
Після служби вступив у вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова. Після його закінчення і до цього часу працює хірургом в м. Коростишеві Житомирської області, де в 1997 році увірував в Господа Ісуса і прийняв Його як особистого Спасителя.
В 2004 році у видавництві „Світло життя” вийшла друком збірка віршів Михайла Калюжного „Душа хоче додому”.


Поки не темно
Господній урок
Ціна щастя
Не судилося

 

Поки не темно

Ми ще живі, та дні летять юрбою.
І кожен день останнім може стати.
Закінчаться рядки того сувою,
якого хтось нам дав перечитати.

А що за ним? Ніхто із нас не знає.
Хто повернувся з-за воріт могили?
Там все майно вагу свою втрачає,
Безпомічні там розум наш і сили?

– Нудна ця тема і таки даремна,
Живи, радій допоки ще живеться, –
Так каже той, хто ходить там, де темно,
Хто злодієм на цій планеті зветься.

Та є Один! Один і всім відомий!
Він переміг і злодія, й могилу.
Поклич Його – і прийде Він до дому.
Де ти втрачаєш впевненість і силу.

А скільки вже Його ми зустрічали,
Коли безвихідь зазирала в очі.
Його втручання випадком ми звали,
Бо щось Його пізнати в нас не хоче.

Так, Він живий! А в нас закриті очі.
В нас вуха не відтулено до часу.
Ми до марноти дуже вже охочі,
Ми на спокусу аж занадто ласі.

Не дух, а плоть! А їй не вічно жити,
Вона гріхом свій шлях життя ввірвала,
Лише душа, якщо її не вбити,
Для вічності, як Божий дар, постала.

Хто береже дароване від Бога,
Бажання плоті той не потакає,
В небесний дім проклав свою дорогу
І перешкоди з Господом долає.

Не в темряві земного покривала,
В Господнім слові істина й дорога,
Аби душа в спокусах не блукала
До Отчого небесного порога.

Ніхто за нас земний шлях не здолає
І викупом спасіння не набуде!
Ми вільні в виборі! Це й ворог знає!
Тож знаймо й ми. Бо ми тому і люди.

 



Господній урок

Уже минулася біда,
незгоди, розпач, зло?
Почута Мною ця нужда,
від Мене це було.

Тяжкі обставини, як рій,
в твоє летять лице.
Ти сумніватися не смій,
від Мене також це.

Ти непокірний, з норовком,
В собі несеш себе?
Подіями, не кулаком,
Я впокорю тебе.

Твоє фінансове лице
Таке важке, й сумне.
Від Мене це! Від Мене це,
Щоб пізнавав Мене.

У тебе смуга із невдач,
Нещастя, як на зло?
Шукай мене, дарма не плач,
від Мене це було

Товариш твій тебе підвів,
Підняв тебе на сміх?
Від Мене це, я допустив
За твій постійний гріх.

Ти на слова Мої оглух,
Знайшов собі дружка.
Христос – оце твій кращий друг,
Його міцна рука.

Втомивсь від дзвону слів гірких
Базікал і нікчем?
Я захищу тебе від них
Своїм святим мечем.

Ти планував, ти мудрував.
На себе брав усе.
А я хіба благословляв?
Без Мене хто несе?

Хвороби часто при тобі?
Було від Мене це,
Бо ти в мирській своїй журбі
Губив Моє лице.

Тож не втрачай Мене, знаходь,
Зроби рішучий крок!
Благословить тебе Господь!
Прийми, це Мій урок.

 



Ціна щастя

Як визначити людське щастя?
Яку ціну за нього дати?
Я вам скажу: кому це вдасться,
Той і щасливий і багатий.

Це не вдоволені бажання
І не єднання в плоть єдину.
Це та любов, що без вагання
За нас лягла на хрестовину.

Це визначення в іншій сфері,
Вона Христа омита кров’ю.
Духовні відчінімо двері –
Вона постане нам любов’ю.

Любов не сердиться, не плаче,
Не бешкетує, не злословить,
Не рада з іншого невдачі,
Вона нікого не обмовить.

Любов образи не приймає,
Вона не заздрить ні хвилини,
Ніколи злого не бажає,
Покривши наші всі провини.

Вона – ціна людського щастя:
Люби людей – і будь щасливий!
Вона душі твоїй причастя.
Характер в неї не сварливий.

Хай зникне все, все проминеться,
Хай навіть слів в людей не стане,
Любов ніколи не минеться,
Вона не вмре, не перестане.

Плати любов’ю без додачі –
Й придбаєш повне людське щастя.
Бо тільки так, і не інакше,
Ціна ціною нам воздасться.

 



Не судилось

Не судилось! Чомусь не судилось
Від початку те все нам пройти,
Що в уяві бажанням з’явилось,
Що в основу лягло для мети.

Не судилось! І різні дороги
Розвели нас від наших бажань,
Не вертались на стежку ту ноги,
Де лишились сліди сподівань.

Не судилось! Не тільки в коханні,
Але й в різних потребах життя
Присуд цей і страшний, і останній –
І немає йому вороття.

Не судилось! Тому й не судилось,
Бо це присуд високих небес:
Щоб без волі Його не родилось! –
То яких нам чекати чудес?!

Ми йдемо, не вклоняючись небу,
На людей в нас надія вляглась,
Ось чому ми на нашу потребу
„Не судилось!” почуємо – й зась.

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ