Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com




Християнство в поезії

Галина ЛЕВИЦЬКА

 

Анастасія

Благо бути дитятком

Дитяча молитва
Дощі

"Є час для мовчання, є час для молитви"

Ластів’ята
Любов довготерпить

Мамина молитва

Олівець

Сказала мама


Анастасія

Сьогодні радість в серці у Ісуса!
Для Нього радість, а для когось шок:
В сільському клубі молиться бабуся,
Вона стоїть, зіпершись на ціпок...

В сільському клубі молиться бабуся,
У кожнім слові біль, любов, краса!
В сільському клубі молиться бабуся,
Здригаються земля і небеса!

Вона стара. В дугу зігнулось тіло.
Душа – неначе перелітний птах…
І руки ні хвилиночки без діла…
Але Господній спокій у очах!

В молитві слово, ніби вершник в русі.
Вогненна міць! Глибинна чистота!
Господь! Я дякую, що є такі бабусі,
Що моляться за села і міста!

Прошу для неї, дай їй підкріпитись
З руки Твоєї: хліба і вина!
О, Господи! навчи мене молитись
Всім серцем, так, як молиться вона!

 

Благо бути дитятком

Благо бути у серці маленьким дитятком із літа,
Із Господнього літа, де зціляються хворі й нужденні!
І душа його щиро в молитві відкрита...
Намистинки-слова нанизались на рими щоденні...

Те дитятко зайде у священні покої Господні,
Просто вклониться Батьку і притулиться радо до Нього,
І довіриться Богу в усьому, що буде сьогодні,
І що завтра... Бо в серці є Божа дорога.

Я люблю Тебе, Тату! Чи можна зварить тобі кави?
Що для Тебе зробити, бо велика родина...
«Як подбаєш про ближніх і будеш із ними ласкавий,
Тим послужиш Мені, зодягнувшись у праведність Сина».

 

Дитяча молитва

Вже ранок засяяв
І сонечко встало.
Хвилина молитви
Для мене настала.

Мій Отче Небесний!
До Тебе молюся!
І до Ісуса
Всім серцем горнуся.

Цей світ пречудовий
Ти дав мені Боже!
Радію, сміюся,
Бо так мені гоже...

Мій Отче Небесний!
До Тебе молюся...
Любити і вірить
В Ісуса навчуся!

 

Дощі

Весняний дощ! Він лагідний, живий.
Ласкавим плином землю омиває,
Шепоче ніжно: «Прокидайсь, живи!»
І силу нову у земне вливає…

О, Дух Святий, пролий Свої дощі,
Щоб оживали насінинки Слова,
Щоб ми були освячені, готові
Суть Благовістя в грішний світ нести!!!

 

* * *
« Ангел...підняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим во віки віків,...
що вже часу не буде…»
(Об’явлення 10:5,6)

Є час для мовчання, є час для молитви,
Є час для любові, для миру, для битви.
Є час для народження, час для зростання,
Є час для утіхи, є час для навчання.
Є час розкидати і час будувати,
Є час роздирати і вміло зшивати.
Є час для терпіння й стояння в проломі,
Є час для моління у Божому Домі.
Є час танцювати і час горювати,
Є час лікувати і час умирати...

Є час! А коли уже часу не стане,
Усі перед Божим Престолом постанем:
Вельможі та бідні, царі та народи —
Для осуду вічного чи нагороди?!
То поки є час, поспіши з покаянням
До Бога прийти. Бо Ісус крізь страждання,
Крізь муки смертельні любов’ю святою
До кожного серця пролився рікою...
Помер... і ВОСКРЕС! І вознісся до Бога!
У Царство Небесне відкрив нам дорогу.

Дорога вузенька, крута, небезпечна:
Хвалитись собою тут вкрай недоречно.
Що любиш: цей світ та його насолоди
Чи істину чисту святої свободи?!
Бажаєш іти невідступно і вперто?—
Для себе самого потрібно умерти.
Дивись на Ісуса. Лиш в Нього є сила,
Любові та вірності вічні вітрила.

 

Ластів’ята

Повилітали із гніздечка ластів’ята...
Належать Небу і належать Богу.
Ти научи їх, Господи, літати
І забери із серця всю тривогу.

Вони Твої! І на орлиних крилах
Ти їх несеш крізь шторми й буревії.
Нехай в серцях пульсує віри сила,
Хай душі укріпляються в надії!

Земному притяжінню непідвладні
Через пізнання Божої Любов,
Вони Твої — у мирі та у правді,
Укріплені у Дусі та у Слові!

 

Любов довготерпить

Любов довготерпить, з гордині не пнеться,
Прощає, радіє, до гніву не рветься,
Не мислить лихого, ласкава та чемна,
У силі своїй не буває даремна!
Надію та віру терпінням вінчає,
У мудрості серця спочинку не має.

Такої любові бажаю вам, діти,
Щоб завжди у мирі та радості жити,
Щоб серцем усім полюбили ви Бога,
Щоб з Ним була світлою ваша дорога.

 

Мамина молитва

Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить незмінна і нетлінна
Віра — непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня в ній палає!
І слова, як вранішня роса:
Кожна крапля має силу Божу
Для нужденних, хворих і німих…
За дітей незрячих і безсилих —
Молиться не тільки за своїх!
За дітей, щоб вирвати із аду,
Усім серцем молиться вона.
В цій молитві сила зорепаду
І морської хвилі глибина…
Перед Богом на колінах мати,
А насправді — воїн на коні!!!
Дай бажання поряд з нею стати
І молитись, Боже, і мені!!!

 

Олівець

Я — олівець! І в тому радість маю,
Що я потрібний для мого Творця.
Він міцно у Руках мене тримає!
Малюю в світлі Отчого лиця.

Буває часто: списуюсь, ламаюсь —
З любов’ю Він заточує мене...
Хоч боляче, Йому я довіряюсь,
Бо вірю: біль і темрява мине.

Мій Майстер щось стирає, виправляє,
Бо в мене ще не завжди все на «п’ять»...
Мої штрихи Рукою направляє
В призначенні: писать та малювать.

Я — не один. Моя сім’я велика.
Ви, олівці — малюйте та пишіть!
Є Бог Живий. Він Майстер і Владика.
Своїм умінням Господа хваліть!

Я олівець — рожевий, жовтий, синій...
Хоч стержень владно списують роки,
Але я залишаюся в Картині,
Що є шедевром Божої Руки!

 

Сказала мама…

Господь!!! Мені сказала мама,
Що в Тебе знов болять всі рани,
Коли поводжусь неслухняно…
Мені так сумно і погано,
Бо я не слухаюся часто…
Учора я розбила чашку,
За хвостика смикнула кицю…
До Тебе буду я молитись:
«Господь, прости!!!»
Казала мама,
Що в Тебе вся небесна ласка,
Ти научи мене, будь ласка,
Щоб я була Тобі слухняна!!!
Тебе побачити я хочу
Та небеса за небокраєм…
І Дух Святий мені шепоче:
«Люби й чекай…»
І я чекаю!!!

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ