Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

Замовити
поетичну збірку

Поезія віри

Осоння віри

Замовити
поетичну збірку

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com





Увага!
Це стара вірсія сайту. Через деякий час вона не працюватиме.
Переходьте на нову версію сайту "Українська християнська поезія"

 

Переклади на українську мову

Євген СЕРГІЄНЯ


Про друзів
Посланець, переклад Ольги Міцевської
Посланець, переклад Володимира Сада
Посланець, переклад Дмитра Довбуша

 



Про друзів

«Буде зраджений Господа Син!» —
Прикра учням була новина ця.
Але зрадник був тільки один,
Друзів же у Христа одинадцять.

Прийде розпач на кілька годин,
Що й ні з ким не захочеться знатись.
Заспокойся, бо юда один,
Решта — друзі, а їх одинадцять.

Як почуєш між прикрих новин:
«Знову з'явиться христопродавця!»
Пам'ятай: буде юда один,
Ну а друзів-таки — одинадцять.
Євген Сергієня
Переклад з білоруської Ольги Міцевської

 



Посланець

Я стою і стукаю у двері.
Як почуєш, відчини Мені.
Увійду — й розділимо вечерю
Лиш на двох в сердечній таїні.

У розмові словом задушевним
Розв'яжу турбот твоїх гужі.
Відчини, за засувом, напевно,
В почуттях ти сам собі чужий.

Через просвіток дверей побачиш
Сяйво дивне, вчуєш спів зірок.
Відчини, бо знаю: серцем плачеш…
Це до втіхи буде перший крок.
Євген Сергієня
Переклад з білоруської Ольги Міцевської

 



Посланець

Я стою і стукаю у двері.
Відчини, так стукає лиш Бог.
Сядемо ми разом до вечері
І розділимо її удвох.

За розмовою, Я щирим словом
Розв'яжу всі зав'язки душі.
Не ховайся: за глухим засовом
Ти зробився сам собі чужий.

Двері прочини і ти побачиш
Голубінь небес і спів зорі.
Прочини, бо чую: серцем плачеш
Я ж тебе втішатиму згори.
Євген Сергієня
Переклад з білоруської Володимира Сада

 



Посланець

Я стою і стукаю у двері.
Хто почує й відімкне замок ―
Я зайду для тихої вечері,
І вечеря буде лиш на двох.

В бесіді порадою простою
Розв'яжу гризот твоїх гужі.
Відчини: напевно за стіною
Ти здаєшся сам собі чужим.

Крізь дверну щілину ще побачиш
Світло, ще почуєш спів стожар!
Відчини, бо чую: серцем плачеш...
Я ж прийшов забрати твій тягар.
Євген Сергієня
Переклад з білоруської Дмитра Довбуша

 

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ