Головна

Християнство в поезії
Християнські автори
Поезія за темами
Дитячі вірші
Християнські мотиви у творчості класиків

Русская христианская поэзия
Русская христианская поэзия по авторах
Русская христианская поэзия по темах

Поетична майстерня
Про поезію з гумором
Цікавий інтернет

Що? Де? Коли?

 

Замовити
поетичну збірку

Поезія віри

Осоння віри

Замовити
поетичну збірку

 

Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet.vav@gmail.com





Увага!
Це стара вірсія сайту. Через деякий час вона не працюватиме.
Переходьте на нову версію сайту "Українська християнська поезія"

 

Християнство в поезії

Радість в Бозі


То не печаль, Сергій Рачинець
"Мої брати і сестри у Христі!", Галина Манів
"На щоці ласкавий дотик", Галина Манів
"Радію найтоншим промінчикам сонця", Галина Манів
Перлина, Володимир Сад
"Теплом війнуло на сумні поля", Василь Мартинюк
" Що може бути краще, ніж свобода", Василь Мартинюк
В Тебе на долоні, Василь Мартинюк

 

То не печаль

То не печаль в моїх очах,
Хоча й без неї жить не міг я, —
То я покаявся в гріхах,
І сльози радості набігли.

Я не соромлюсь, не боюсь,
Що хтось побачить їх сьогодні, —
Хіба не плакав Сам Ісус
Перед святим лицем Господнім?

Щаслива мить, коли душа
Отак, за власним повелінням,
Собі воістину знайшла
Христовий шлях для воскресіння.

Горить в ній віра, як свіча,
Як невгасимий вогник правди...
То не печаль в моїх очах,
То — невимовно щира радість.
Сергій Рачинець



* * *
Мої брати і сестри у Христі!
Як солодко мені, що нас єднає
Благий Господь! Я тут на самоті,
Але душа моя не потерпає.

Обличчя милі бачу крізь пітьму,
Освітлені молитвою любові —
І ви тепер довірились Йому,
І ви із Ним в години вечорові.

Ми всі навкруг Його ласкавих рук,
Таких швидких на милість, не на кару!
Розвиднілось… І до зелених лук
Веде Вівчар усю Свою отару!
Галина Манів

 



* * *
На щоці ласкавий дотик —
Це промінчик теплий сонця,
І я думаю про Тебе:
Ти створив для мене сонце!

Але ніч надійде темна,
І не буде гріти сонце —
Я дивитимусь на зорі —
Ти створив для мене зорі!

Але хмари вкриють небо
І закриють очі зорям —
Я дивитимусь на хмари —
Ти створив для мене хмари!

Завтра знову зійде сонце,
А чи знову будуть хмари:
Все, що завтра буде — добре,
Бо мене завжди Ти любиш!
Галина Манів

 



* * *
Радію найтоншим промінчикам сонця,
Які попри хмари спадають на мене,
Радію, що матінка зве мене: доця,
Що жовта вербичка, а поле зелене.

Радію, що стріла хорошу людину,
Що очі сьогодні у неї веселі,
Що подругу маю і маю родину,
Що тепло та затишно в тихій оселі.

Радію, що можу прокинутись вранці
Та пурхнути жвавою пташкою з хати,
Що вечір, покірний моїй забаганці,
Дозволить подумати і почитати.

Радію, що я осягаю науку,
Якою зростають і колос, і крила.
Радію, що Ти в моє серце постукав,
Радію, що двері Тобі відчинила!
Галина Манів

 



Перлина

Ти до Бога прийшла і у Нього знайшла
Ту перлину, що довго шукала,
Ту дорогу, що в небо тебе привела
По життєвих крутих перевалах.

Народившись згори, не мовчи, говори
Про Любов у вінку із тернини,
Про єдину мету, про країну святу,
Що її Бог дарує людині.

Коли прийде відчай, не зітхай, а співай
Пісню серця, що смуток розвіє,
І надій не втрачай, а в молитві стрічай
День новий, що на сході зоріє.

Лиш на місці не стій, лінь прогнати умій,
Бездіяльність — то ворога зброя.
За земнії труди будуть щедрі плоди —
Вони в небо підуть за тобою.

І настане весна вічна і неземна.
А в душі вже веселка заграла,
Бо ж до Бога прийшла і знайшла, віднайшла
Ту перлину, що довго шукала.
Володимир Сад

 



* * *
Теплом війнуло на сумні поля,
Теплом війнуло на сади безлисті —
І ожила задумана земля,
Прийнявши сонячні цілунки променисті.
Дзвенять струмки, радіючи весні,
Травинки перші тягнуться до неба.
І радісно, і весело мені,
Що Ти мене знов оживив для Себе.

Весна мого життя, Ісусе, — Ти,
Ти оживив моє усохле віття,
Аби я зміг для Тебе розцвісти
На нескінченні вічності століття.

Вже перша пісня тріпотить вгорі.
Відкриті вдячним звукам двері серця.
Все виграє навкруг о цій порі
І кожна брунька радісно сміється.
Розкрили перші квіти пелюстки,
Прості і невимовно пречудові.
І розцвіли в моїй душі квітки —
Квітки до Тебе ніжної любові.

А пахощів весни терпка краса
Розноситься навколо свіжим вітром.
І вже моя наповнена душа
Тобі хвали пахучим ніжним миром.

Весна мого життя, Ісусе, — Ти,
Ти оживив моє усохле віття,
Аби я зміг для Тебе розцвісти
На нескінченні вічності століття.
Василь Мартинюк

 



* * *
Христос для волі нас визволив.
Послання до галатів, 5:1

Що може бути краще, ніж свобода,
Яку дарує Бог в Своїй любові?!
У ній усе — чи сонце, чи негода —
Мелодії шепоче кольорові.

Ні нарікань, ні лементу, ні злості.
Гармонія удячності і болю.
І близько-близько дивні високості
Схилились для розмов зі мною.

Обійми спокою. Від них не ухилитись,
Бо рідні ми, сини святого Тата.
І любить нам обом щоніч наснитись
Країна світла — добра і багата.

І все під силу. Труднощі не варті
Ні слів, ні сліз... Торуй свою дорогу.
І чую серцем: хтось небесній варті
Наказує іти на допомогу.

В Тобі, Свободо, володію царством.
Воно — як сонце, Божої подоби.
Прийди до тих, хто з’їдений лукавством
Марніє, а чи пухне від жадоби,

Хто власні нірки наповняє крамом,
По світу бродить поглядом голодним...
А Ти, Свободо, наділяєш даром
Добром нетлінним, справжнім, незникомим.
Василь Мартинюк

 



В Тебе на долоні

Мій Господи, мій Батьку, мій Небесний,
Ти полічив і дні мої і весни,
Порахував усі мої печалі
І виміряв всі віддалі і далі.

Усе в Твоїм знанні і пізнанні,
І навіть те, що бачу я вві сні.
І всі думки мої — святі або гріховні —
Немов написані у Тебе на долоні.

Мій Господи, мій Батьку, мій Всесильний,
Ти мудрістю Своєю непомильний.
Ні серця, ані закутку немає,
Яких Твоє проміння не сягає.

Ти світлом осягаєш всі світи,
Всі таємниці оглядаєш Ти,
Ти зазираєш в душі і безодні,
Немов вони у тебе на долоні.

Ти знаєш все, мій Вічний, мій Воскреслий…
Даруй мені святі літа і весни,
І помисли ясні, Тобі приємні,
І почуття, і наміри взаємні.

Аби в житті міг радісно іти
У край, в якому пробуваєш Ти
Щоб я розцвів, як сонях на осонні,
І був як промінь, в Тебе на долоні.
Василь Мартинюк

 

 

ГОЛОВНА   •   ПОЕЗІЯ   •  ПРОЗА  •    РУССКАЯ ПОЭЗИЯ   •   ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ