Ave, Маріє! Надія Кметюк

Єремія. Неспалене слово Юрій Вавринюк

Іван. Ціна пророка Юрій Вавринюк

Ірод Олег Берман

Ісав Василь Мартинюк

Ісус і самарянка Зоряна Живка

Ісус іде по воді Галина Гунченко

Адам. Дорогою одинокості Юрій Вавринюк

Апостол Павло Тарас Вихованець

Апостол Петро Василь Мартинюк

Біля криниці Олег Берман

Батьківська спадщина Вавринюк Юрій

Блага вість Олег Берман

Блага вість ("Пречиста Діво, радуйся, Маріє!..") Надія Кметюк

Відречення Тарас Вихованець

Він був великим і страшним Ольга Лазарук

Вартимей Галина Гунченко

Воанергес Дмитро Довбуш

Воли Ольга Лазарук

Воскресіння Лазаря Галина Гунченко

Гора Преображення Лідія Вудвуд

Гора Преображення Юрій Вавринюк

Горить Содом. Аж плавиться каміння Юрій Вавринюк

Господь сказав Любов Омельчук

До Понтія Пилата Ігор Федчишин

Жива вода Галина Гунченко

Зробіть, що скаже Господь Любов Омельчук

Кому з людей довірити Святе? Галина Манів

Кровоточива Галина Манів

Лицемірство Олег Берман

Марія Тарас Вихованець

Марія Магдалина Лідія Вудвуд

Мов золото — ці кучері на плечі Ольга Чорномаз

Мольба Надія Кметюк

Ніневія Любов Омельчук

Нагірна проповідь Сергій Рачинець

Останній крок… Роман Цуман

Пілат Тарас Вихованець

Пісня Юрій Вавринюк

Патріархи. Екзамен на чесність Юрій Вавринюк

Предтеча Тарас Вихованець

Притча про сіяча Зоряна Живка

Пророк Володимир Сад

Савл. Дорога до себе Юрій Вавринюк

Соломон. Поділене кохання Юрій Вавринюк

Соляний стовп Микола Савчук

Сотник Юрій Вавринюк

Сотник. Розп’ята надія Юрій Вавринюк

Стрітення Дмитро Довбуш

Хіба можливо, Господи, скажи Юлія Тонего

Юда Тарас Вихованець

Я бачити хочу! Степан Коханець

Ніневія

"Сорок днів і Ніневія грішна
Буде стерта з обличчя землі."
Перехожі спинялись поспішно,
Блідли з жаху від сказаних слів.

Озирались, а голос пророка
Вже на вулиці іншій лунав.
«Сорок днів і від ваших пороків
Обірветься життя, мов струна.

Завели вас гріхи у безодню,
Із якої нема вороття.
Сорок днів ще – ось вирок Господній,
І закінчиться ваше життя».

Похилилися люди в тривозі
Наче в бурю нескошений лан,
Потяглися сумні по дорозі,
Що у царські палати вела.

Цар з престолу свого золотого
Оголошує дивний наказ:
«Ви коліна схиліть перед Богом,
Може Він ще помилує нас.

Познімайте шовковії шати,
Грубий одяг скорботи вдягніть,
Щоб молитву благання звершати,
Ви не їжте й не пийте в ці дні.

Не корміть ні старих, ані діток,
Не давайте худобі трави,
У сльозах перед Богом впадіте ,
У гріхах своїх кайтеся ви.

Ви зійдіть із дороги обману,
Відверніться від злих своїх діл,
І благайте Творця безустанно,
Може Він нас почує тоді».

Одягнувшись у вретище горя,
Проливаючи сльози рясні,
Перед Богом в глибокій покорі
Цар постився з народом в ті дні.

І почув Всемогутній моління,
Щирий плач і гірке каяття,
І в любові до свого творіння
Він продовжив ще їхнє життя.

Дорогі мої друзі! Чи кращі
Ми від тих, хто в Ніневії жив?
У гріховних блукаємо хащах,
Злу й неправді немає межі.

Ми достойні великої кари,
Бо звернули з дороги добра,
Гніву Божого темнії хмари
Застилають уже небокрай.

То ж давайте ми дружно, всім миром,
У сердечній своїй простоті
Перед Богом покаємось щиро
І попросимо край наш спасти.

Він почує молитву благальну
І простягне надійний покров,
Біль душі заспокоїть негайно,
Бо Господь – милосердя й любов.

Любов Омельчук