Ave, Маріє! Надія Кметюк

Єремія. Неспалене слово Юрій Вавринюк

Іван. Ціна пророка Юрій Вавринюк

Ірод Олег Берман

Ісав Василь Мартинюк

Ісус і самарянка Зоряна Живка

Ісус іде по воді Галина Гунченко

Адам. Дорогою одинокості Юрій Вавринюк

Апостол Павло Тарас Вихованець

Апостол Петро Василь Мартинюк

Біля криниці Олег Берман

Батьківська спадщина Вавринюк Юрій

Блага вість Олег Берман

Блага вість ("Пречиста Діво, радуйся, Маріє!..") Надія Кметюк

Відречення Тарас Вихованець

Він був великим і страшним Ольга Лазарук

Вартимей Галина Гунченко

Воанергес Дмитро Довбуш

Воли Ольга Лазарук

Воскресіння Лазаря Галина Гунченко

Гора Преображення Лідія Вудвуд

Гора Преображення Юрій Вавринюк

Горить Содом. Аж плавиться каміння Юрій Вавринюк

Господь сказав Любов Омельчук

До Понтія Пилата Ігор Федчишин

Жива вода Галина Гунченко

Зробіть, що скаже Господь Любов Омельчук

Кому з людей довірити Святе? Галина Манів

Кровоточива Галина Манів

Лицемірство Олег Берман

Марія Тарас Вихованець

Марія Магдалина Лідія Вудвуд

Мов золото — ці кучері на плечі Ольга Чорномаз

Мольба Надія Кметюк

Ніневія Любов Омельчук

Нагірна проповідь Сергій Рачинець

Останній крок… Роман Цуман

Пілат Тарас Вихованець

Пісня Юрій Вавринюк

Патріархи. Екзамен на чесність Юрій Вавринюк

Предтеча Тарас Вихованець

Притча про сіяча Зоряна Живка

Савл. Дорога до себе Юрій Вавринюк

Соломон. Поділене кохання Юрій Вавринюк

Соляний стовп Микола Савчук

Сотник Юрій Вавринюк

Сотник. Розп’ята надія Юрій Вавринюк

Стрітення Дмитро Довбуш

Хіба можливо, Господи, скажи Юлія Тонего

Юда Тарас Вихованець

Я бачити хочу! Степан Коханець

Останній крок…

По вулицях, низинах і висотах 
Рознісся шум від вигуків дітей.
Тіснився люд, і на численних поворотах
Вже не пройти крізь натовпи людей.

Та все ж вона з'явилася в проході,
В руках тримала пляшечку якусь.
Втомившись жити у гріховній насолоді,
Казала: «Годі вже, я зізнаюсь».

Я більш не можу так, не хочу і не в силах 
Нести тягар гріхів своїх тяжких.
Побачивши Його, відразу попросила б
Пробачення в ногах Його Святих».

І ось ще поворот, за ним оселя.
Диявол в серце забиває цвях.
Відкриті двері, чути фарисеїв – 
І серце охопив великий страх.

Мов статуя, мов висічена з каменя.
Обмерло все, лише сльоза біжить.
Душа, гріхом порізана, поранена,
Пішла б, та тіло кам'яне стоїть.

Останній крок – земля ж не відпускає:
Повстало пекло за велінням сатани.
І лиш на небі Бог Єдиний знає:
Кайданів не розбить, бо заміцні вони.

І ось, нарешті, – крок, і відчинились двері,
Мости попалено, доріг назад нема.
Диявол поглядом сердитих фарисеїв
Хотів відрізати дорогу до Христа.

Але вона змогла, добігла, не здалася.
Несміло до Ісуса підійшла
І миром ноги мазати взялася,
Йому сказала б щось, та не знемогла.

До ніг припавши, гірко заридала.
І бачили, як котиться сльоза.
Хтось засудив, але вона пізнала,
Ісус – Спаситель Він, а не суддя.

«Чого прийшла, чому ось так ридає?» –
Всі думали, але ніхто не знав,
Що так душа із Богом розмовляє,
Що в ті хвилини Бог їй все прощав.

Роман Цуман