Ave, Маріє! Надія Кметюк

Єремія. Неспалене слово Юрій Вавринюк

Іван. Ціна пророка Юрій Вавринюк

Ірод Олег Берман

Ісав Василь Мартинюк

Ісус і самарянка Зоряна Живка

Ісус іде по воді Галина Гунченко

Адам. Дорогою одинокості Юрій Вавринюк

Апостол Павло Тарас Вихованець

Апостол Петро Василь Мартинюк

Біля криниці Олег Берман

Батьківська спадщина Вавринюк Юрій

Блага вість Олег Берман

Блага вість ("Пречиста Діво, радуйся, Маріє!..") Надія Кметюк

Відречення Тарас Вихованець

Він був великим і страшним Ольга Лазарук

Валаам Дмитро Довбуш

Вартимей Галина Гунченко

Воанергес Дмитро Довбуш

Воли Ольга Лазарук

Воскресіння Лазаря Галина Гунченко

Гора Преображення Лідія Вудвуд

Гора Преображення Юрій Вавринюк

Горить Содом. Аж плавиться каміння Юрій Вавринюк

Господь сказав Любов Омельчук

До Понтія Пилата Ігор Федчишин

Жива вода Галина Гунченко

Зробіть, що скаже Господь Любов Омельчук

Кому з людей довірити Святе? Галина Манів

Кровоточива Галина Манів

Лицемірство Олег Берман

Марія Тарас Вихованець

Марія Магдалина Лідія Вудвуд

Мов золото — ці кучері на плечі Ольга Чорномаз

Мольба Надія Кметюк

Ніневія Любов Омельчук

Нагірна проповідь Сергій Рачинець

Останній крок… Роман Цуман

Пілат Тарас Вихованець

Пісня Юрій Вавринюк

Патріархи. Екзамен на чесність Юрій Вавринюк

Предтеча Тарас Вихованець

Притча про сіяча Зоряна Живка

Пророк Володимир Сад

Савл. Дорога до себе Юрій Вавринюк

Соломон. Поділене кохання Юрій Вавринюк

Соляний стовп Микола Савчук

Сотник Юрій Вавринюк

Сотник. Розп’ята надія Юрій Вавринюк

Стрітення Дмитро Довбуш

Хіба можливо, Господи, скажи Юлія Тонего

Юда Тарас Вихованець

Я бачити хочу! Степан Коханець

Патріархи. Екзамен на чесність

Ми — сини одного чоловіка, ми правдиві…
Буття 42:11
Бог знайшов провину твоїх рабів…
Буття 44:16

«Ми люди добрі, — й били себе в груди. —
Наш батько — князь, шанований всіма». —
І впали ниць, в пилюку, добрі люди…
Й війнула в душу холодом зима...
Згадався батько, рідна батьківщина,
Монети дзенькіт, брязкіт ланцюга.
Одежа й кров улюбленого сина…
В важкі кайдани замкнена нога…
«Ну, що ж, чекаю вас з найменшим сином!» —
І вийшов геть.
Як спомини болять!
Немов би плечі знову у ряднині,
Мов хочуть вже і спогади продать.
…Пішли брати, щоб знову повернутись,
Щоб доказати чесність у ділах.
І знов мішки, і знову треба гнутись,
І віднайти в мішку своєму жах.
І знову він, намісник фараона,
І знов потрібно щось та й говорить.
Піднявся Юда: «Пане, в нас провина!
Сумління плаче, стогне і болить.
Бери мене! Бери в довічне рабство.
Не зводь в могилу батька сивину…»
Мовчать брати, мовчить шановне панство,
Несуть на плечах чесність, як вину.
А чесність та — немов вода із сита,
Як осінь трусить яблука в саду…
Гірчить душа, сльозою не промита,
І жне посів: полин та лободу.
Як боляче, проживши в честі й мирі,
Пошану мавши, титули ясні,
Пронісши їх, як двопудові гирі,
На чесність іспити не скласти випускні.

Юрій Вавринюк

Разработка веб сайтов