Ave, Маріє! Надія Кметюк

Єремія. Неспалене слово Юрій Вавринюк

Іван. Ціна пророка Юрій Вавринюк

Ірод Олег Берман

Ісав Василь Мартинюк

Ісус і самарянка Зоряна Живка

Ісус іде по воді Галина Гунченко

Адам. Дорогою одинокості Юрій Вавринюк

Апостол Павло Тарас Вихованець

Апостол Петро Василь Мартинюк

Біля криниці Олег Берман

Батьківська спадщина Вавринюк Юрій

Блага вість Олег Берман

Блага вість ("Пречиста Діво, радуйся, Маріє!..") Надія Кметюк

Відречення Тарас Вихованець

Він був великим і страшним Ольга Лазарук

Валаам Дмитро Довбуш

Вартимей Галина Гунченко

Воанергес Дмитро Довбуш

Воли Ольга Лазарук

Воскресіння Лазаря Галина Гунченко

Гора Преображення Лідія Вудвуд

Гора Преображення Юрій Вавринюк

Горить Содом. Аж плавиться каміння Юрій Вавринюк

Господь сказав Любов Омельчук

До Понтія Пилата Ігор Федчишин

Жива вода Галина Гунченко

Зробіть, що скаже Господь Любов Омельчук

Кому з людей довірити Святе? Галина Манів

Кровоточива Галина Манів

Лицемірство Олег Берман

Марія Тарас Вихованець

Марія Магдалина Лідія Вудвуд

Мов золото — ці кучері на плечі Ольга Чорномаз

Мольба Надія Кметюк

Ніневія Любов Омельчук

Нагірна проповідь Сергій Рачинець

Останній крок… Роман Цуман

Пілат Тарас Вихованець

Пісня Юрій Вавринюк

Патріархи. Екзамен на чесність Юрій Вавринюк

Предтеча Тарас Вихованець

Притча про сіяча Зоряна Живка

Пророк Володимир Сад

Савл. Дорога до себе Юрій Вавринюк

Соломон. Поділене кохання Юрій Вавринюк

Соляний стовп Микола Савчук

Сотник Юрій Вавринюк

Сотник. Розп’ята надія Юрій Вавринюк

Стрітення Дмитро Довбуш

Хіба можливо, Господи, скажи Юлія Тонего

Юда Тарас Вихованець

Я бачити хочу! Степан Коханець

Вартимей

Ісус же до нього промовив: «Іди — твоя віра спасла тебе!» 
І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.
Євангелія від Марка, 10:52

Він світ пізнав лише у звуках,
У дотиках ослаблих рук,
Вслухавсь у перехожих рух
І лю́дську мову мовчки слухав.

З народження він був сліпим,
Сидів один обіч дороги
І на прожиток свій убогий
Збирав мізерні копійки.

А люди мимо йшли, ішли,
Об камінь човгали ногами,
Перекидалися словами
Десь поруч — в просторі пітьми.

Який цей світ — сліпий не знав
І в здогадах не мав уяви.
Боявся псів, край стежки ями
І біль падіння пам’ятав.

Та якось, у погожий день,
Забилось серце у тривозі.
Казали люди: по дорозі,
Де він сидів, Ісус іде.

Вчувався сміх і шум, і гам,
Раділи, поспішали люди —
Ось тут іти Цілитель буде,
Прославлений за всі дива.

І кожен тиснувсь наперед:
Почуть, побачить, попросити
Очистить, вирівнять, зцілити —
Він Той, Хто звільнення несе.

Зачувши це, сліпий устав.
Його спиняли і тіснили,
Але, усі зібравши сили,
Здалека гучно закричав:

«Ісус Давидів! Син Царя!
Мене помилуй, о благаю,
Спасіння іншого не маю,
Зроби, прошу, щоб бачив я!»

Молитва віри… Ти в собі
Несеш благословень потоки.
Вони, немов річки глибокі,
Печалі й горя крушать лід.

Учитель відповів: «Іди,
Тебе твоя зцілила віра».
Розвіялася хмара сіра
Перед очима назавжди.

І Вартимей, Тимеїв син,
Відчув, як дивляться у душу
Христові очі і зворушно
Таємних дістають глибин.

Відкрився світ у кольорах,
Іще не бачених донині.
Ну що потрібно ще людині,
Яка сліпою вік жила?

Це сонце ясне угорі
І небо — світлий храм блакиті!
О, щасливішого на світі,
Здається, не було тоді.

Ці гори в величі вершин,
Зелені пальми Єрихона
І винограду стиглі грона
У виноградниках долин.

І плескіт чистої води,
І переліт пташок крилатих…
Але куди, куди рушати,
Коли Ісус сказав: «Іди»?

О, цей прекрасний дивний світ,
Але прозріння — лиш у Бозі.
То ж за Ісусом по дорозі
Пішов Тимеїв син услід.

Бо як йому кудись іти
Від Того, Хто дарує світло,
І перед Ким принади світу
Для зрячих меркнуть назавжди?

З тих пір пройшло багато літ,
Та люди, що прозріння мають,
Вузенькі стежечки шукають,
Де Божий Син залишив слід. 

Буття земне у метушні —
Темніш безмісячної ночі,
І я молюсь: «Душевні очі 
Відкрий, мій Господи, мені.
Щоб не блукала без пуття,
Наосліп не тулила кроки.
Для мене образ Твій високий —
Дорога, істина й життя».

Галина Гунченко

Разработка веб сайтов