Ave, Маріє! Надія Кметюк

Єремія. Неспалене слово Юрій Вавринюк

Іван. Ціна пророка Юрій Вавринюк

Ірод Олег Берман

Ісав Василь Мартинюк

Ісус і самарянка Зоряна Живка

Ісус іде по воді Галина Гунченко

Адам. Дорогою одинокості Юрій Вавринюк

Апостол Павло Тарас Вихованець

Апостол Петро Василь Мартинюк

Біля криниці Олег Берман

Батьківська спадщина Вавринюк Юрій

Блага вість Олег Берман

Блага вість ("Пречиста Діво, радуйся, Маріє!..") Надія Кметюк

Відречення Тарас Вихованець

Він був великим і страшним Ольга Лазарук

Вартимей Галина Гунченко

Воанергес Дмитро Довбуш

Воли Ольга Лазарук

Воскресіння Лазаря Галина Гунченко

Гора Преображення Лідія Вудвуд

Гора Преображення Юрій Вавринюк

Горить Содом. Аж плавиться каміння Юрій Вавринюк

Господь сказав Любов Омельчук

До Понтія Пилата Ігор Федчишин

Жива вода Галина Гунченко

Зробіть, що скаже Господь Любов Омельчук

Кому з людей довірити Святе? Галина Манів

Кровоточива Галина Манів

Лицемірство Олег Берман

Марія Тарас Вихованець

Марія Магдалина Лідія Вудвуд

Мов золото — ці кучері на плечі Ольга Чорномаз

Мольба Надія Кметюк

Ніневія Любов Омельчук

Нагірна проповідь Сергій Рачинець

Останній крок… Роман Цуман

Пілат Тарас Вихованець

Пісня Юрій Вавринюк

Патріархи. Екзамен на чесність Юрій Вавринюк

Предтеча Тарас Вихованець

Притча про сіяча Зоряна Живка

Савл. Дорога до себе Юрій Вавринюк

Соломон. Поділене кохання Юрій Вавринюк

Соляний стовп Микола Савчук

Сотник Юрій Вавринюк

Сотник. Розп’ята надія Юрій Вавринюк

Стрітення Дмитро Довбуш

Хіба можливо, Господи, скажи Юлія Тонего

Юда Тарас Вихованець

Я бачити хочу! Степан Коханець

Я бачити хочу!

Мр.10, 46-52

Проснулось місто, і сонце поволі
Проміння розсипало в ніжну блакить.
Дорога… Стоять, мов сторожа, тополі.
І листя, співаючи пісню, шумить.

Дорогою тою любили ходити
В село з Єрихону багато людей.
Сюди для прожитку виходив просити
Грошей або хліба сліпий Вартимей.

Ось вухо чутливе сліпого вловило
Чийсь голос: «Ісус Назарянин іде!»
Все ближче і ближче, мов море шуміло…
З Ісусом йшов натовп великий людей.

В душі запалала враз віри надія:
«Покличу, Він може… Я чув вже не раз…
Почути хоч слово від Нього я мріяв,
А нині настав той бажаний час».

Зібравши всі сили й піднявши вверх руки,
Він крикнув, а сльози з очей полились.
— О Сину Давидів! Споглянь на каліку…
Ісусе, помилуй, я вірю… спаси!

Словами обурення, гніву, зневаги
Сварились на нього, щоб він замовчав.
Та він не звертав на ті крики уваги,
Хотілося бачить — й він знову кричав:

— Ісус, Син Давидів, Мій любий Учитель!
Споглянь на сліпого, Ти можеш спасти.
Я буду служити Тобі, мій Спаситель!
І хрест свій щоденно з терпінням нести…

Сидить Вартимей при дорозі й сумує,
Хотілось хоч слово почути Того,
Котрий має силу. Невже Він не чує?
Ісус зупинився: — Покличте Його!

Скажіть, нехай прийде! Чого він так плаче? —
Сліпий вловив слово з Ісусових вуст.
Ось учні вже кличуть. «Як хочеться бачить!...»
— Устань, тебе кличе Спаситель Ісус!

— Що хочеш від Мене, о бідний каліко?
Скажи і Я дам, все у владі Моїй.
Підвівшись на ноги, заплакав він гірко:
—Я бачити хочу, Учителю мій!

Болючим до щему було кожне слово,
Чимало зазнав у житті він біди.
Ісус подивився і тихо промовив:
— По вірі твоїй нехай буде! Іди!

— О радість! Я бачу Ісуса і небо!
Людей, все творіння; я щастя знайшов.
Віднині вже гроші просити не треба…
Сказав і услід за Ісусом пішов…

Брати мої, сестри, всі друзі, сьогодні
Не будьте байдужі до Спасових слів:
Сьогодні ще кличе всіх ласка Господня,
Щоб кожен, хто в темряві досі, — прозрів!

О любий мій друже, прийди до Ісуса,
Він очі відкриє, дасть радість, спокій.
Скажи, як той бідний сліпий при дорозі:
— Я бачити хочу, Спасителю мій!

Степан Коханець