«Нехай святий освячується ще»

*  *  * 

Нехай святий освячується ще
Через нелегке іспиту горнило,
Через удачі, що рясним дощем
Оросять, та не згасять його сили,

Через принаду, що вогнем пече
Й нашіптує зректися первородства.
Святий нехай освячується ще
Високим духом, повним благородства.

Святити треба Бога у душі,
В оселях храму, серцем що зоветься,
Хто прагне до освяти, не грішить,
Бо Господа побачать чисті серцем,

Без вади тіла, духа і душі —
Й обійми теплі голубого неба…
Нехай святий до святості спішить —
І, певно, щастя більшого не треба.

Крізь радість днів і через сум ночей
Пісні і плач, і молитви гарячі.
Нехай святий освячується ще —
Без святості ми Бога не побачим.

Володимир Сад

Разработка веб сайтов