Господи, серце створи в мені чисте Марія Звірид

Господь знайшов нас Василь Мартинюк

За слова, що змовчали і слова, що сказано Тетяна Свірська

Ми не дволикі Володимир Сад

Не погріши в своїх словах Микола Савчук

Не той святий, хто помилок не чинить Лідія Гапонюк

Нехай святий освячується ще Володимир Сад

Рецепт успіху Василь Процюк

Свіча Лариса Козинюк

Твій собор Лідія Вудвуд

Шлях до мети Василь Процюк

Свіча

Погасла свічка, ще не догорівши,
Немовби зірка, що летіла до землі…
Немає світла і тепла немає більше,
Лише сліди від воску на столі.

Свічу ще можна запалити знову,
Вона завжди самопожертвою живе…
Гойднеться тінь, закінчиться розмова
І почуття народиться нове.

Вечірнє небо — все зірками вкрите,
Також породжує негаснучу любов.
Чи можна зірку ще раз засвітити?
Чи можна в височінь підняти знов?!

Щасливий той, хто не зриває зорі,
А в небесах засвічує нові,
Хто може сльози воскові, прозорі
Перетворити на вогні живі.

Хай вогник віри в душах не згасає,
Хай камінь серця тане, наче віск.
Зоря надії десь за небокраєм
Своє проміння посилає скрізь.

Теплом від свічки руки зігрівають,
Вночі по зорях визначають шлях.
А Боже світло тих оберігає,
Хто відродив любов в своїх серцях.

Лариса Козинюк