Є жінки — запрошення до сяйва Марія Звірид

Дорогій матусі Марія Звірид

Жінка задивилася у дзеркало Марія Звірид

Закружляв яблуневий вальс Володимир Сад

Красива жінка Сергій Рачинець

Мій шлях Сергій Рачинець

Мамі ("Твої літа — для нас свята") Володимир Сад

Мамин сон Володимир Сад

Мамина зима Володимир Сад

Материнство Надія Кметюк

Материнські руки Михайло Козубовський

Народилось життя. Заясніли рожеві світанки Ольга Міцевська

Не бійся бути доброю... Марія Звірид

Та, що дає життя Юрій Вавринюк

Не бійся бути доброю...

Не бійся бути доброю на світі,
Умій від серця щирого прощати,
Прощати так, як вміють тільки діти,
Щоб у вчорашнє більше не вертати.

Умій любити так, як люблять діти,
Щоб без умов, без комплексів, без здачі,
Щоби не йти, не бігти, а летіти,
Коли хтось поруч безутішно плаче.

Вмій забувати гіркоту полину,
Щоби образи в серці не таїти,
Бо ми не ангели, ми загубили крила
Ще там, в раю, як почали грішити.

Як серце раптом зранене побачиш,
Що при дорозі все стікає кров’ю,
Не бійся, що себе усю розтратиш,
А нахилися з щирою любов’ю.

Не поспішай ніколи говорити,
Вмій слухати, чужим пройнятись болем,
Чи радістю чиєюсь засвітитись,
Як серце друга тихо заговорить…

Тебе Господь створив, щоб ти любила,
Щоб добротою в світі цім світити.
Бог позичає іноді нам крила,
Щоб і літати, не лише ходити.

Не бійся залишати всюди квіти,
Рожеві, білі, жовті та червоні,
Бо скрізь колючі кактуси по світу,
А треба і фіалок, і півоній.

А наостанок знову побажаю
Прощати і любити, і радіти.
Роки нас від дитинства віддаляють,
Але ми будьмо простими, як діти!

Марія Звірид