"Людська душа! Яке велике диво"

* * *

Людська душа! Яке велике диво
Закладено від створення в тобі.
Ти мала бути радісна, щаслива,
Ти мала жити вічно на землі.

Людська душа. З початку досконала,
Відображала ти Творця красу,
Але, згрішивши, сутінками стала…
Хто розпізнає, що вони несуть?

В тобі усе: любов і злодіяння,
Жадання слави й мамині пісні…
Душа, душа! Ти то в хмільнім тумані,
То в пристрастей шаленому вогні.

Тобі й півсвіту б видалось замало,
Якщо ж у пересичення зайшла б,
То з радістю пустельником би стала,
Багатства всі за спокій віддала б.

Пиття, наїдки, подорож до моря,
Модерний одяг, люкс-автомобіль,
А ти все та ж: вся зранена і хвора,
Спустошена від вчинених гріхів.

І безуспішні спроби лікувати
Душевні болі платтям дорогим,
Для неї можна навіть дім придбати —
Та їй, самотній, як в’язниця дім.

То все для тіла — речі і умови,
То все із тілом піде в небуття.
Душа безсмертна — їй потрібне Слово,
Господнє Слово, що дає життя.

Лиш в Ньому, душе, зможеш світлом стати
І більш не бути за криївку зла,
А знов красу Творця відображати,
Якби спасіння в Нього ти знайшла.

Колись від Слова вся Вселенна стала,
І ти від Слова до життя прийшла.
О, якби, душе, ти Творця пізнала,
Якою б ти щасливою була!

Ольга Лазарук

Переглядів: 1168


Разработка веб сайтов

Біблія Лідія Яремчук

Все міряється в часі Сергій Рачинець

Галерея величі Юрій Вавринюк

Людська душа! Яке велике диво Ольга Лазарук

Могутнє Слово Наталія Марценюк

Настійливо виважую слова Михайло Козубовський

Сила слова Степан Коханець

Слово Юрій Вавринюк

Словом Божим нехтувать не можна Сергій Рачинець

Спочатку було Слово Віка Яричевська

Читаю Слово Юрій Вавринюк