Іще не виросли сини Володимир Сад

Іще одне минуло літо Сергій Рачинець

Багатодітним матерям Володимир Сад

Батькам Марія Звірид

Батьки Юрій Тітов

Вилетіли з хати доньки та сини... Світлана Касянчик

Дивлюся ув очі весняні Дмитро Довбуш

Донечці ("А ти іще малесеньке дитя") Тетяна Свірська

Донечці ("Ти — Ангелятко біле і невинне") Марія Звірид

Доторкнуся до твоїх сивин Світлана Касянчик

Дякую... Марія Дем'янюк

З-під небес Марія Дем'янюк

Коли діти приходять у світ Лариса Козинюк

Коханій мамі Надія Кметюк

Коханому Марія Звірид

Ластів’ята Галина Левицька

Любому серденьку Марія Звірид

Малий синок, побачивши вогонь Василь Мартинюк

Мамі Ольга Міцевська

Мамі ("Як добре, коли мама ще живе") Юлія Тонего

Мама Зоряна Живка

Молитва за дітей Галина Гунченко

Осінній сонет Степан Коханець

Подвір'я Мирослава Данилевська-Милян

Покличте матір Віра Кушнір

Серед вогнів реклами Тетяна Свірська

Сестрі від сестри в день весілля Юрій Вавринюк

Сирітський притулок Ольга Чорномаз

У вашім домі хай горить свіча Ольга Чорномаз

Я не можу вже вас захистити Світлана Касянчик

Багатодітним матерям

Я хочу перед вами прихилитись,
Прості, багатодітні матері,
Й за вас сердечно Богу помолитись,
Благословенні сестри-трударі.

Так часто вас цей світ не розуміє.
Ви чули сміх, насмішки, співчуття.
Вас вчили ті, хто ніби жити вміє,
Бо ви, мовляв, не знаєте життя.

Не раз бувало, «мудрі добродії»,
Що не спроможні приховати зло,
Хотіли вас позбавити надії
Й згубити те, що вже у вас жило.

І ворог підступав, і в серці — битва.
Ці почуття не просто передать.
І лиш свята до Господа молитва
Давала сили злу протистоять.

В турботах — дні, в безсонні — темні ночі,
Гойдання-колихання до зорі.
Любов’ю ваші виповнені очі,
Прості багатодітні матері.

Яке ж багате серце треба мати,
Щоб так любити і тепло давать!
Благословенна ти у Бога, сестро-мати,
В тобі живе Христова благодать.

А жінка, що ніколи не родила,
Яка свідомо знищувала плід, —
Не мати це, а може, й не людина,
Це тільки безталанний інвалід.

Та нас усе ще вчать із-за кордону
(Неначе ми ще й досі в постолах)
Рівнятись на оспівану мадонну
З однісіньким дитятком на руках.

Вам рання сивина туманить скроні,
Співає осінь пісню вам свою.
Ви відпочинете в Христа на лоні
У рідному, бажаному краю.

Я хочу вам подарувати квіти,
Та Бог, випереджаючи мене,
Уже вам дав букет — це ваші діти —
Багатство і небесне, і земне.

Володимир Сад

Разработка веб сайтов