Іще не виросли сини Володимир Сад

Іще одне минуло літо Сергій Рачинець

Багатодітним матерям Володимир Сад

Батькам Марія Звірид

Батьки Юрій Тітов

Вилетіли з хати доньки та сини... Світлана Касянчик

Дивлюся ув очі весняні Дмитро Довбуш

Донечці ("А ти іще малесеньке дитя") Тетяна Свірська

Донечці ("Ти — Ангелятко біле і невинне") Марія Звірид

Доторкнуся до твоїх сивин Світлана Касянчик

Дякую... Марія Дем'янюк

З-під небес Марія Дем'янюк

Коли діти приходять у світ Лариса Козинюк

Коханій мамі Надія Кметюк

Коханому Марія Звірид

Ластів’ята Галина Левицька

Любому серденьку Марія Звірид

Малий синок, побачивши вогонь Василь Мартинюк

Мамі Ольга Міцевська

Мамі ("Як добре, коли мама ще живе") Юлія Тонего

Мама Зоряна Живка

Молитва за дітей Галина Гунченко

Осінній сонет Степан Коханець

Подвір'я Мирослава Данилевська-Милян

Покличте матір Віра Кушнір

Серед вогнів реклами Тетяна Свірська

Сестрі від сестри в день весілля Юрій Вавринюк

Сирітський притулок Ольга Чорномаз

У вашім домі хай горить свіча Ольга Чорномаз

Я не можу вже вас захистити Світлана Касянчик

Сестрі від сестри в день весілля

Ми йшли удвох. Дитячими ногами
Топтали трави, міряли сніги.
З реальністю ділилися казками.
Нам все було під силу й до снаги.

Ми йшли удвох. Ми, плачучи, сміялись,
Ділили навпіл ласощі й синці.
Ми мріяли, росли і сперечались,
Чи ще живуть різдвяні мудреці.

Ми разом вчились, шкодили, співали,
Одна одну тягли і вгору, й вниз.
З дитинства в юність впевнено долали
Одну дорогу, рідну аж до сліз.

Ми вірили в її благословення,
Її встеляли вірою в Христа.
Вона ж вела в доросле сьогодення,
Де розлучає нас омріяна фата.

Вже дві дороги ляжуть у майбутнє,
Секрети вже нестимеш не мені.
Вже не по нашій, по твоїй дорозі
Проскаче принц на білому коні.

Ми йшли удвох.
                  Удвох ітимеш далі,
Удвох нові нестимеш тягарі.
На двох любов, невдачі і печалі,
На двох думки й розмови до зорі.

Настало літо. Ще зелене збіжжя,
Але життя вже повниться зерном.
Ми разом йшли.
                   Весільне ж роздоріжжя
Нові дороги стелить нам обом.

Нехай відтінки ніжної пастелі
Дороги наші вкрасять навіки.
Нехай вони ідуть, як паралелі,
На відстані сестринської руки.

Юрій Вавринюк