Terra incognita — грішна душа Ольга Чорномаз

Є час для мовчання, є час для молитви Галина Левицька

Ім’я твоє — християнин Сергій Рачинець

А Господу болить Марія Дем'янюк

Багато в час відносної свободи Віка Яричевська

Багато хто вважає… Лідія Гапонюк

Благовісти Світлана Пиза

Боюся мертвим жити Олександр Войтицький

Будую храм Сергій Рачинець

Буря Лідія Меланіч

В день дощу Раїса Обшарська

Віра ("Ступаю дзеркалом води") Лариса Мельник

Віра ("У неї завжди — безліч протиріч") Сергій Рачинець

Віра («Глибока віра змінює життя») Віра Омельчук

Віра (діалог з Богом) Зоряна Живка

Вірую! Петро Боско

Вірую…У зрадливих друзів Світлана Пиза

Вдовині лепти Володимир Сад

Ви — гедеони Сергій Рачинець

Ви — сіль землі! Лариса Козинюк

Вино і хліб Олена Романішина

Встану, піду… Степан Коханець

Господь покликав вас Василь Мартинюк

Допоки ще живе маленьке наше «я» Ольга Чорномаз

Душа Олекса Бригас

З недавніх пір мене гнітить видіння Тетяна Свірська

Збудуймо храм… Ігор Федчишин

Зневага Мирослава Данилевська-Милян

Когось проводить страх Лариса Мельник

Коли сіль ізвітріє... Зоряна Живка

Коли страждання душу огортає Лідія Вудвуд

Кріпись Петро Боско

Крапелька Зоряна Живка

Людям страшно зустрітися з Богом… Володимир Сад

Мій Господи, які жорстокі люди Василь Мартинюк

Ми стільки літ не бачили тепла Ольга Чорномаз

Ми створили уявне небо Ольга Міцевська

Ми у гріхах народжені, однак Ольга Чорномаз

Ми — Ангели Марія Пишук

Мої слова розбились об байдужість Ольга Чорномаз

Монолог совісті Світлана Касянчик

Ніхто не може без надії жити Василь Мартинюк

На підлозі Дмитро Довбуш

На перехресті доль людських скалічених Ольга Міцевська

Надiя Олекса Бригас

Надто живий Дмитро Довбуш

Наставникам Петро Боско

Не кажіть неправди Степан Коханець

Не раз Христа зрікались добровільно Сергій Рачинець

Не суди Олег Берман

Не та віра Яків Бузинний

О, Господи, невже Ти дійсно є? Дмитро Довбуш

О, світанкові битви! Як вас мало! Дмитро Довбуш

Обережно, двері зачиняються Яків Бузинний

Осоння віри Ольга Міцевська

Останнє слово завжди каже Бог Ольга Лазарук

Підкріплення Василь Процюк

Письма найвища суть Василь Процюк

Плакала пізня осінь Володимир Сад

По кому подзвін? Лідія Вудвуд

Поезія віри Юрій Вавринюк

Поле Юлія Тонего

Посланець (переклад Володимира Сада) Євген Сергієня

Посланець (переклад Дмитра Довбуша) Євген Сергієня

Посланець (переклад Ольги Міцевської) Євген Сергієня

Поститися Василь Процюк

Про християн Зоряна Живка

Прозріння Раїса Обшарська

Прочани Ігор Федчишин

П’яте Євангеліє Сергій Рачинець

Сіячеві Лідія Вудвуд

Салютує весна Галина Гунченко

Сиджу на згарищі надій і сподівань Юрій Вавринюк

Сила надії Вікторія Рутковська

Струмок не каже: «Я тебе люблю» Галина Гунченко

Суди Степан Коханець

Ти знаєш, як беруться рубежі Дмитро Довбуш

Тобі я віру на руках несу Лідія Меланіч

Травинці неждано тягар звалився на плечі Ольга Лазарук

Трон серця Мирослава Данилевська-Милян

У тім саду, у Божім винограднику Ольга Чорномаз

Холола кров Господня на хресті Ольга Чорномаз

Хотілось звершень, перемог великих Юлія Тонего

Царство Боже Любов Омельчук

Цей галасливий ярмарок амбіцій Ольга Чорномаз

Ця свобода чуття польоту Яна Синюк

Чорний вірш Зоряна Живка

Що залишимо по собі? Марія Пишук

Я на причастя душу принесу Лідія Меланіч

Як подзвін, в серці засторога Володимир Сад

Якщо згасла любов — запали! Лариса Козинюк

«Ми стільки літ не бачили тепла»

*   *   *

Ми стільки літ не бачили тепла,
Ми стільки літ не помічали Бога.
Наче й дорога в нас своя була,
Та це була без Господа дорога. 

Навмисне наче й не чинили зла,
Поняття мали про людську порядність.
Нас власна самовпевненість вела.
І ми ішли — до сміху безпорадні.

Ми стільки літ училися ходить,
Та як усі — блукали манівцями.
Шматочки сонця в крижаній воді
Ніякого тепла не обіцяли.

Життя у просторі своїй складне:
Завжди знайдеться той, хто дасть на муки,
Завжди знайдеться той, хто розіпне,
Завжди знайдеться той, хто вмиє руки.

Ми стільки літ служили суєті,
Вона на ланцюжку всіх нас водила.
Як Божий Син вмирає на хресті,
То суєті нема до того діла.

А є душа. Вона за що болить
І побивається так невимовно тужно?
Бо має вибрати в стрімкому леті літ,
Кому вона — чи тьмі чи світлу служить?

Ми стільки літ шукали виправдань,
Ми їх шукали заміст покаяння,
А пристрастей розгнуздана орда
Нам у лице здивоване сміялась.

Людського щастя невловима грань...
Де пік багатства? Де ціна нестачі?
Що треба нам: добра чи покарань,
Щоб в Спасових очах себе побачить?

І хрещенням омитись від гріхів,
І Господу подякувать за вічність,
Забуть слова і помисли лихі
І не триматися за мірки звичні.

Пречистий спокій, радість неземна
І впевненість, що ти — дитя Господнє.
Одна із найвиразніших ознак:
Ти від гріхів вже вільний від сьогодні.

І перший крок несміло ще ступить,
І помолитись Богові, як вперше.
Це тільки крок. Але настане мить —
Себе в собі Любов’ю перевершить.

Ольга Чорномаз

Разработка веб сайтов