Terra incognita — грішна душа Ольга Чорномаз

Є час для мовчання, є час для молитви Галина Левицька

Ім’я твоє — християнин Сергій Рачинець

А Господу болить Марія Дем'янюк

Багато в час відносної свободи Віка Яричевська

Багато хто вважає… Лідія Гапонюк

Благовісти Світлана Пиза

Боюся мертвим жити Олександр Войтицький

Будую храм Сергій Рачинець

Буря Лідія Меланіч

Віра ("Ступаю дзеркалом води") Лариса Мельник

Віра ("У неї завжди — безліч протиріч") Сергій Рачинець

Віра (діалог з Богом) Зоряна Живка

Вірую! Петро Боско

Вірую…У зрадливих друзів Світлана Пиза

Ви — гедеони Сергій Рачинець

Ви — сіль землі! Лариса Козинюк

Вино і хліб Олена Романішина

Встану, піду… Степан Коханець

Господь покликав вас Василь Мартинюк

Допоки ще живе маленьке наше «я» Ольга Чорномаз

Душа Олекса Бригас

З недавніх пір мене гнітить видіння Тетяна Свірська

Збудуймо храм… Ігор Федчишин

Зневага Мирослава Данилевська-Милян

Коли сіль ізвітріє... Зоряна Живка

Коли страждання душу огортає Лідія Вудвуд

Кріпись Петро Боско

Крапелька Зоряна Живка

Людям страшно зустрітися з Богом… Володимир Сад

Мій Господи, які жорстокі люди Василь Мартинюк

Ми стільки літ не бачили тепла Ольга Чорномаз

Ми створили уявне небо Ольга Міцевська

Ми у гріхах народжені, однак Ольга Чорномаз

Ми — Ангели Марія Пишук

Мої слова розбились об байдужість Ольга Чорномаз

Монолог совісті Світлана Касянчик

Ніхто не може без надії жити Василь Мартинюк

На підлозі Дмитро Довбуш

На перехресті доль людських скалічених Ольга Міцевська

Надiя Олекса Бригас

Надто живий Дмитро Довбуш

Наставникам Петро Боско

Не кажіть неправди Степан Коханець

Не раз Христа зрікались добровільно Сергій Рачинець

Не суди Олег Берман

Не та віра Яків Бузинний

О, Господи, невже Ти дійсно є? Дмитро Довбуш

О, світанкові битви! Як вас мало! Дмитро Довбуш

Обережно, двері зачиняються Яків Бузинний

Осоння віри Ольга Міцевська

Останнє слово завжди каже Бог Ольга Лазарук

Підкріплення Василь Процюк

Письма найвища суть Василь Процюк

Плакала пізня осінь Володимир Сад

По кому подзвін? Лідія Вудвуд

Поезія віри Юрій Вавринюк

Поле Юлія Тонего

Посланець (переклад Володимира Сада) Євген Сергієня

Посланець (переклад Дмитра Довбуша) Євген Сергієня

Посланець (переклад Ольги Міцевської) Євген Сергієня

Поститися Василь Процюк

Про християн Зоряна Живка

Прочани Ігор Федчишин

П’яте Євангеліє Сергій Рачинець

Сіячеві Лідія Вудвуд

Салютує весна Галина Гунченко

Сиджу на згарищі надій і сподівань Юрій Вавринюк

Сила надії Вікторія Рутковська

Струмок не каже: «Я тебе люблю» Галина Гунченко

Суди Степан Коханець

Ти знаєш, як беруться рубежі Дмитро Довбуш

Тобі я віру на руках несу Лідія Меланіч

Травинці неждано тягар звалився на плечі Ольга Лазарук

Трон серця Мирослава Данилевська-Милян

У тім саду, у Божім винограднику Ольга Чорномаз

Холола кров Господня на хресті Ольга Чорномаз

Хотілось звершень, перемог великих Юлія Тонего

Царство Боже Любов Омельчук

Цей галасливий ярмарок амбіцій Ольга Чорномаз

Ця свобода чуття польоту Яна Синюк

Чорний вірш Зоряна Живка

Що залишимо по собі? Марія Пишук

Я на причастя душу принесу Лідія Меланіч

Якщо згасла любов — запали! Лариса Козинюк

Ви — сіль землі!

Біжить сльоза з очей солонувата,
Така швидка, рухлива, мов жива.
А в ній та сіль, якою приправляти
Повинні ми усі свої слова.

Ми — сіль землі. Життя тверда основа,
Що силу не втрачає крізь віки.
Без солі їжа, вибачте, — полова.
А коштує вона лиш копійки.

Сипуча безцінь — називають люди,
Що покриває дно морських глибин…
Але тоді, як чинять самосуди,
Її на рани сиплять без причин.

Не сіль їдуча недуги загоїть,
І не ропу для зцілення дають.
Буває, досить і сльози одної, 
Щоби вогненну погасити лють.

А недовіра — зайва перешкода,
Та щоб її позбутись — щось роби.
Скажу на прикладі дружини Лота:
Є поміж нами соляні стовпи.

Як гостя зустрічають хлібом-сіллю,
Отак відразу нас Христос зустрів.
І люди кажуть: з другом тим спокійно,
З яким ти разом вже пуд солі з’їв.

Даремно не впадуть на прісну землю, 
Як горошини, сльози сироти.
І плач вдови для Бога — не даремний:
Їх сльози радістю ще можуть прорости.

Дощами сліз кропіть усе, що сохне:
Добро, любов, повагу, співчуття.
Хай не міліє джерело духовне,
В якому витоків духовності злиття.

Як сіль, у серці кам’яніє злоба —
Та не давайте місця камінцям!
І не лягайте сіллю у суглобах,
Бо буде важко на колінах вам.

Лариса Козинюк