Terra incognita — грішна душа Ольга Чорномаз

Є час для мовчання, є час для молитви Галина Левицька

Ім’я твоє — християнин Сергій Рачинець

А Господу болить Марія Дем'янюк

Багато в час відносної свободи Віка Яричевська

Багато хто вважає… Лідія Гапонюк

Благовісти Світлана Пиза

Боюся мертвим жити Олександр Войтицький

Будую храм Сергій Рачинець

Буря Лідія Меланіч

В день дощу Раїса Обшарська

Віра ("Ступаю дзеркалом води") Лариса Мельник

Віра ("У неї завжди — безліч протиріч") Сергій Рачинець

Віра («Глибока віра змінює життя») Віра Омельчук

Віра (діалог з Богом) Зоряна Живка

Вірую! Петро Боско

Вірую…У зрадливих друзів Світлана Пиза

Вдовині лепти Володимир Сад

Ви — гедеони Сергій Рачинець

Ви — сіль землі! Лариса Козинюк

Вино і хліб Олена Романішина

Встану, піду… Степан Коханець

Господь покликав вас Василь Мартинюк

Допоки ще живе маленьке наше «я» Ольга Чорномаз

Душа Олекса Бригас

З недавніх пір мене гнітить видіння Тетяна Свірська

Збудуймо храм… Ігор Федчишин

Зневага Мирослава Данилевська-Милян

Когось проводить страх Лариса Мельник

Коли сіль ізвітріє... Зоряна Живка

Коли страждання душу огортає Лідія Вудвуд

Кріпись Петро Боско

Крапелька Зоряна Живка

Людям страшно зустрітися з Богом… Володимир Сад

Мій Господи, які жорстокі люди Василь Мартинюк

Ми стільки літ не бачили тепла Ольга Чорномаз

Ми створили уявне небо Ольга Міцевська

Ми у гріхах народжені, однак Ольга Чорномаз

Ми — Ангели Марія Пишук

Мої слова розбились об байдужість Ольга Чорномаз

Монолог совісті Світлана Касянчик

Ніхто не може без надії жити Василь Мартинюк

На підлозі Дмитро Довбуш

На перехресті доль людських скалічених Ольга Міцевська

Надiя Олекса Бригас

Надто живий Дмитро Довбуш

Наставникам Петро Боско

Не кажіть неправди Степан Коханець

Не раз Христа зрікались добровільно Сергій Рачинець

Не суди Олег Берман

Не та віра Яків Бузинний

О, Господи, невже Ти дійсно є? Дмитро Довбуш

О, світанкові битви! Як вас мало! Дмитро Довбуш

Обережно, двері зачиняються Яків Бузинний

Осоння віри Ольга Міцевська

Останнє слово завжди каже Бог Ольга Лазарук

Підкріплення Василь Процюк

Письма найвища суть Василь Процюк

Плакала пізня осінь Володимир Сад

По кому подзвін? Лідія Вудвуд

Поезія віри Юрій Вавринюк

Поле Юлія Тонего

Посланець (переклад Володимира Сада) Євген Сергієня

Посланець (переклад Дмитра Довбуша) Євген Сергієня

Посланець (переклад Ольги Міцевської) Євген Сергієня

Поститися Василь Процюк

Про християн Зоряна Живка

Прозріння Раїса Обшарська

Прочани Ігор Федчишин

П’яте Євангеліє Сергій Рачинець

Сіячеві Лідія Вудвуд

Салютує весна Галина Гунченко

Сиджу на згарищі надій і сподівань Юрій Вавринюк

Сила надії Вікторія Рутковська

Струмок не каже: «Я тебе люблю» Галина Гунченко

Суди Степан Коханець

Ти знаєш, як беруться рубежі Дмитро Довбуш

Тобі я віру на руках несу Лідія Меланіч

Травинці неждано тягар звалився на плечі Ольга Лазарук

Трон серця Мирослава Данилевська-Милян

У тім саду, у Божім винограднику Ольга Чорномаз

Холола кров Господня на хресті Ольга Чорномаз

Хотілось звершень, перемог великих Юлія Тонего

Царство Боже Любов Омельчук

Цей галасливий ярмарок амбіцій Ольга Чорномаз

Ця свобода чуття польоту Яна Синюк

Чорний вірш Зоряна Живка

Що залишимо по собі? Марія Пишук

Я на причастя душу принесу Лідія Меланіч

Як подзвін, в серці засторога Володимир Сад

Якщо згасла любов — запали! Лариса Козинюк

Вино і хліб

Вино і хліб... Торкаються уста
Благоговійно, тихо, несміливо,
Не байдуже. Це заповідь Христа:
«Ось кров Моя! А хліб — це Моє тіло!»

Вино і хліб... В нім зцілення душі,
В нім прощення і сила, і молитва...
Не просто так в саду, в нічній тиші
Звершилась за спасіння людства битва.

Було нелегко для Царя царів
На камені в сльозах благати небо.
«Пильнуйте!» — учням тричі повелів,
А Сам гріхи людей узяв на Себе.

Як часто чую я слова святі,
Що сповнені любові неземної...
Мене ще не було у цім житті, 
А мій Христос терпів страшні побої.

Я уявляю погляд доброти,
Я знаю, гріх і мій Його поранив.
Прости мені, мій Господи, прости!
Тебе любити я не перестану.

Дозволь мені піднятись на гору,
Припасти трепетно до ніг пробитих.
Своїм волоссям я їх обітру,
Дозволь сльозами ніжно їх омити.

Не бачила, як Бога розп’яли,
Та кожен стук у серці відчуваю
І хрест, що над землею підняли,
Щоб серце чуло: «Я твій гріх прощаю».

«Радій, юдейський цар!» — кричав народ.
А вирок де? За що така розплата?
О, це ж моя вина... Прости, Господь,
Не краща я у вчинках за Пілата.

А серце прагне бути в тім саду...
Я постараюсь стримувати сльози.
Дозволь, Ісусе, поруч припаду,
Нехай на мене падають погрози.

Я обіцяю, буду тихо йти,
Ступатиму в сліди Твої криваві.
Навчи мене молитись так, як Ти
В саду молився Гетсиманськім.

Вино і хліб... Схиляюсь в простоті.
Тут ні до чого вся земна гординя.
Ісус, Ти вмер за мене на хресті,
І в цьому є моя... моя провина.

Вино і хліб... Торкаються уста
Благоговійно... Тихо... Несміливо...
Мов спомин для душі — слова Христа:
«Ось кров Моя! А хліб — Моє це тіло!»

Олена Романішина

Разработка веб сайтов