Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Пісня природи

Щасливий той, хто бачить Бога
В щоденних клопотах, в тривогах,
В усіх своїх земних дорогах,
У хмарах, в небі голубому,
У лісі тихому, густому,
В горі, що піднялась високо,
В ромашці, що милує око,
У зорях, в сонячному світлі,
У всій природі, у всьому світі!

Послухай — пісня скрізь лунає,
Простори неба наповняє,
В промінні сонячному грає,
У гілочці — весняним цвітом,
В трояндах, росами обмитих,
Ласкавим вітром пронесеться,
На землю дощиком проллється.
У пісні цій, що так натхненно
Нехай почує кожен:
Ми всі — творіння Боже!

Щасливий, хто цю пісню знає,
В чиєму серці спів лунає,
Хто щиро Бога прославляє.
Те серденько повік не в’яне,
Воно радіть не перестане,
Воно милується красою,
Цвіте любов’ю й добротою.
В кінці тернистої дороги
Його чекає зустріч з Богом.
Засяє серденько оте,
Неначе сонце золоте!

Михайло Козубовський
Переклала з російської Мирослава Приходько