Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович

Він — Бог, я — раб

Пс.118, 14

Слабке відлуння величі Творця —
Моє єство: мій розум, сила, дія…
До неба очі зводжу без кінця,
Бо тільки в Бозі — вічності надія.

Він — Бог, я — раб! І в цьому правди суть,
Найвища мудрість чесної людини.
Душі всі болі й радощі несу,
(Приймає Він без вихідних щоднини.)

Коли ослабне тіло і мій дух,
Він, вічний Лікар, Сам спішить в палату,
Його незмінні стражі — зір і слух
Безкомпромісно служать не за плату.

Любов і милість — ось що двига Ним,
Вони одвічно сущі і без міри,
Творцеві неба всім єством земним
Завдячую — живу, радію, вірю.

Не змовкне спів осанни на вустах
І в будні дні, і в світле воскресіння;
Ісус — мій Бог — надійним Другом став
І силою, і піснею, спасінням!

Степан Коханець

Разработка веб сайтов