Він — Бог, я — раб Степан Коханець

Вінець творіння Юрій Вавринюк

Вічне джерело безсмертя Меланія Павленко-Кравченко

Вдивляюся в неба безкраї простори Ігор Попович

Господь живе не в рукотворних храмах Ольга Лазарук

Дрімає річка. Всюди тиша Юрій Вавринюк

Коли у Всесвіті ще не було людини Лариса Козинюк

Коли шумлять дерева у гаю Микола Савчук

Небесна таїна Мирослава Данилевська-Милян

Осіннє надвечір’я Світлана Касянчик

Пісня природи Михайло Козубовський

Початок Володимир Сад

Розцвіли килими Євген Поліщук

Спалахнув світанок Володимир Сад

Твоє Ім’я Галина Гунченко

Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі Олеся Білоус

Ще одне невгамовне літо Лариса Мельник

Я не можу мовчати Михайло Козубовський

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся Ігор Попович

«Вдивляюся в неба безкраї простори»

*  *  *

Вдивляюся в неба безкраї простори — 
До мене моргають яскраві зірки.
Планети далекі — Господнії твори
Звіщають про велич Його крізь віки.
Промінчики сонця до нас присилають
Частинку любові Творця і тепла, 
Усе на землі тим теплом зігрівають,
Щоб слава й подяка Йому лиш була.

Нехай же лунає Тобі, Боже любий,
Подяка і слава із серця мого
За те, що Ти душу мою приголубив
В обіймах святих милосердя Свого.

У шелесті листя Творцеві подяку
Я чую, а також у співі дібров,
У щебеті птаства лунає подяка,
І плескіт води шле її знову й знов.
Нехай лине слава Тобі, Боже любий,
До неба летить і подяка, й хвала,
Нехай прославляють Тебе усі люди,
Нехай прославляє Тебе вся земля!

Ігор Попович

Разработка веб сайтов