А коли промине все дочасне Світлана Касянчик

А я цей світ так просто не покину Марія Пишук

Бог прийме мене Євген Поліщук

Буває так, що не буває слів Ольга Лазарук

Він сказав: «Я прийду несподівано!» Ольга Лазарук

Вічні оселі Василь Процюк

Всі ріки течуть до моря Юрій Вавринюк

Два береги Галина Манів

Досягнути неба Петро Боско

Доторк неба (диптих) Зоряна Живка

Душа чекає, Господи, Тебе Олена Романішина

Душа — як політ у птахи Ольга Лазарук

З останніх сил пульсує в небі зірка Микола Савчук

Заглянути за грози і вітри Тетяна Свірська

Зажурились думи. Журавлями... Ольга Міцевська

Затісно думкам у слові Тетяна Свірська

Земля не мертва Юрій Вавринюк

Зустріч Віра Кушнір

Йду до вітчизни Олександр Войтицький

Крізь морок світу засвітила вічність Віка Яричевська

Крок Дмитро Довбуш

Мій час Сергій Рачинець

Мелодії часу Ольга Міцевська

Минає день. Закінчиться зима Віка Яричевська

Ніколи іншої мене не буде Віра Кушнір

На що Небесне царство схоже? Зоряна Живка

Небесний Єрусалим Зоряна Живка

Невидимі руки Віра Кушнір

Незбагненний, сяючий, незвичний Ольга Чорномаз

Ото, незабаром приходжу! Ольга Міцевська

Поклик вічності Тарас Вихованець

Пориви вітру задувають зблиски неба Олеся Білоус

Поцілунок вічності Ольга Міцевська

Прагну неба Сергій Рачинець

Приготуйся, душе… Володимир Сад

Прийме Господь Євген Поліщук

Росинка Віка Яричевська

Силуети вічності Ольга Міцевська

Скоро зустріч Галина Левицька

Спогад про рай Лариса Мельник

Стою я перед Вічності дверима… Марія Пишук

Ти забери мене із цього дня Тетяна Свірська

У трепеті замріяної тиші Ольга Міцевська

Чекання Юрій Вавринюк

Я додому іду Володимир Сад

Я не знаю, чи буде то пізнього вечора Ольга Лазарук

Я не можу збагнути осінь Юлія Тонего

Я не помру! Лідія Меланіч

Я прийду незабаром Любов Омельчук

Я хочу, щоби біля Бога Марія Дем'янюк

Як мало ковточка тиші! Тетяна Свірська

"Я не знаю, чи буде то пізнього вечора"

* * *

Я не знаю, чи буде то пізнього вечора,
Чи уранці, коли починає світати,
Ми відчуємо в дусі незвичне піднесення,
Мабуть, так, як в пташок, коли час відлітати.

Зазвучать небеса надзвичайними нотами;
Ще не чула земля, як звучить та сурма.
Все зупинить свій біг; метушні не буде з турботами:
Ось підведена риска — й майбутнього далі нема.

Складно то уявить, але знаю — так каже Писання:
Ми побачимо раптом багато незвичних людей.
Це померлих в Христі Бог підніме при сурмі останній;
Може, рідні до нас зайдуть в дім просто так, без дверей.

А ще знаю, що вмить в нас самих буде теж переміна:
В славнім тілі новім ми підем по повітрю стрічать
Жениха і Царя, в славі й величі Людського Сина,
Він на хмарах появиться — будем з Ним пробувать…

Є важливі події — їх звуть поворотні моменти
У житті цілих націй, країн, навіть материків.
Все в історії людства не матиме жодного сенсу
Вже опісля того, як відбудеться прихід Христів.

Хоч життя — то як шторм, то як стежка в густому тумані,
Та тримає Господь нас в могутній правиці Своїй;
І у час вечоровий, і в ранню пору, на світанні,
Не мені лиш одній вже вчувається звук неземний.

Це в бажаннях, в думках, на устах всіх Христових;
Цим себе підбадьорюєм, щоб в молитвах пильнувать.
І усіх на землі закликаємо: «Будьте готові!
Все утратить свій сенс, коли Бог забере благодать».

Як в пташок до відльоту, в мені надзвичайне піднесення:
«Повертайся, Ісусе! Жде Церква Твойого повернення…»

Ольга Лазарук

Разработка веб сайтов