Батьківська земля Сергій Рачинець

Блищать на сонці злоті куполи Лідія Меланіч

Волинь Лідія Вудвуд

Воскресни, рідна Україно! Надія Кметюк

Квіти на Майдані Юрій Вавринюк

Мій край Мирослава Данилевська-Милян

Мій край і зрада Василь Мартинюк

Мій любий краю Василь Мартинюк

Мій рідний краю Володимир Сад

Ми – українці Юрій Тітов

Мовчання Бога Юрій Вавринюк

Молитва матері Ігор Федчишин

Моя Україна Мирослава Данилевська-Милян

Моя українська мово Володимир Сад

Мрія Мирослава Данилевська-Милян

Навернись Україно Олександр Войтицький

Отакий ми народ Ольга Лазарук

Поклонись Сергій Рачинець

Прийдімо до прозріння Раїса Обшарська

Прости, мій Господи… Віра Омельчук

Рідна хата Лідія Вудвуд

Свойого власного шукаймо родоводу Сергій Рачинець

Сонцечола Княгиня Мирослава Данилевська-Милян

Спаси нас, Господи! Вікторія Рутковська

У кожного тепер своя Голгофа Марія Пишук

Чи чуєш, Боже Сергій Рачинець

Як мати… Ольга Міцевська

Мовчання Бога

Під порепаним від спраги небом
зависло мовчання Бога,
мов у драглистому тумані
застиглі журавлині крики.

Син волав до Батька
голосом покинутої дитини,
відкинутий землею
і не прийнятий небом,
він загубився серед мовчання.

Мовчало небо,
мовчала Голгота,
мовчали друзі,
мовчали святі та грішні...

Мовчала могила
біля підніжжя ганебної гори...

Але потім проговорив ранок воскресіння.
Гучно.
Владно.
Переможно.

...На Голготі мойого серця,
на Голготі мойого народу,
на цвинтарі наших надій
застигло мовчання Бога.

Молитви, як дим у негоду,
стеляться долі,
і благання матерів
губляться в тумані песимізму.

«Боже, наш Боже, нащо Ти нас покинув?»

Небо мовчить,
правда мовчить,
справедливість мовчить...

Але я знаю одне:
після мовчання Бога
завжди
             настає
                          ранок Воскресіння.

Юрій Вавринюк