Віфлеємські пастухи

(В Різдвяну ніч)

Розірвались чорні хмари,
Зникли тіні степові,
Десь прокинулись отари 
І спокійні вартові.

Мов Корона-діадема
Світової красоти,
Ясна Зірка Віфлеєма
Промінь кинула святий. 

В шатах ночі блиск пророчий
Все обняв і обгорнув
І в закриті сонні очі
Палом радості дмухнув. 

         Мов позбавлені полуди,
         Очі глянули сміліш,
         І юнацькі дужі груди
         Сколихнулись веселіш. 

Діти праці, діти степу,
Що з отарами зросли,
До гріховного вертепу
Дивну радість понесли. 

         Радість змученого стану,
         Дивну зіроньку із зір – 
         Щастя, волю довгождану
         І душевний тихий мир!..

Григорій Чупринка

Разработка веб сайтов