Місце викупу — Земля
Місце катастрофи — ця Земля.
Час — століття дати усі стерли.
А тривалість — губиться в імлі:
Дзиґарі зламалися й завмерли.
І нова лічба відкрилась тут
Серця закривавленого стуком!
Чорний хрест, планети темний кут,
А на ньому — тіло Бога в муках.
Тут втрачались догми всі старі,
Всесвіт весь стиснувся аж до точки.
Тут Життя вмирало на Горі
В найчорнішій час страшної ночі.
Тут стискались хмари зла й гріха.
Тут зійшлися всі дороги пекла.
Вже останній промінь. Ніч глуха.
Темрява густішала запекло.
Буде морок на мільйони літ,
Вічності ж завжди відкриті очі.
На Голгофі Світло ледь блищить
Під напором вороної ночі.
Над хрестом зімкнулась темнота…
Та лиш пульс життя лишила сила —
Раптом сяйво вирвалось з хреста —
Сотень сонць воскреслого Світила.
Смерть від Світла топчеться здаля,
Пекло десь засліплено конає.
«Він є Світло, — слухай вся земля, —
І у Ньому темряви немає!»
…Трави зранку в росяних полях
Посміхались промінцям крилатим.
Місце викупу — оця Земля,
У крові заплямлена планета.
Любов Батанова,
переклав з російської Юрій Вавринюк
Переглядів: 2
