«Між снів, між молитов»

*  *  * 

Між снів, 
Між молитов, 
Між тіней
І непереданих імен
Життя іде поперемінне,
Немов якесь кіно німе. 

То зблисне усмішка знайома,
Яку в собі упізнаю,
І стане добре, як удома — 
У позабутому раю. 

То кінь погляне яблукатий
Й нога згадає стремено,
То упіймаю запах хати
Із глини, мащену вапном. 

То так мені гудуть черешні
Джмелями — білі й запашні,
Що світ здається нетутешнім — 
Або ж — то я така у нім. 

І йдуть, співаючи, дівчата,
Дочка вечерять подає,
І вікна дивляться хрещаті
В майбутнє хрещене моє.  

Юлія Бережко-Камінська

Переглядів: 11


Разработка веб сайтов