«Сіяла пшеницю — зерна-золото»

*  *  * 

Сіяла пшеницю — зерна-золото,
Сіяла у час молитовний,
І тремтіло сонце рідке над полем тим,
Золотом гарячим повне.

Силою сокритою, не розплескано
Поле наливалось під сонним небом,
Щоб земля вкривалася арабесками
Перших стебел,

Щоб вітри розчісували шершавими
Пальцями колосся слухняне,
Поки літо тішиться вволю травами, 
Визріває медом гречаним.

Сіяла у зернах зірки оправлені,
В радості, на іншу не схожу,
Щоб заколосилась життям проявленим  
Милість Божа.

Юлія Бережко-Камінська

Переглядів: 258


Разработка веб сайтов