«Хто там стоїть від вікнами»

*  *  *

— Хто там стоїть від вікнами
В час, коли всі невтішні?
— Здалеку люди — не кликали — 
Просять щасливих віршів. 

— Звідки-то щастю взятися
В полі сумних історій?
— Кажуть, найкращі матриці
Світ виливає в горі. 

— Що за наївні лірики?
Світ — як сокира грубий!
— Все починалось з віри в те,
Що потім добре буде. 

— Де мені сили вкраяти,
Щоб у слова вдихнути?
— Не гордувати каятись
І берегтись облуди. 

— Що ж на прощання кажуть ті
Незрозумілі люди? 
— Там, де немає радості —
Сили вовік не буде. 

Юлія Бережко-Камінська

Переглядів: 364