Лицемірство

Тут піддані покірні. Ось вони – 
В одну юрбу зростаються потворно,
Щоб перед Ним ревіти: «Розіпни!» 
Єдиним лютим, вже нелюдським горлом. 
Правитель зволікає і хитрить,
В своїм безсиллі грізно супить брови: 
Цей Молодик не винен вочевидь,
А як кричать, як прагнуть Його крові!
Не усмирив би, певно, ані цар,
Ні кесар ту озлоблену ораву...
– Прийміть на Пасху з милості мій дар, – 
Що ж, відпустіть... Розбійника Варавву. — 
Намислив, що уникне він біди,
Коли віддасть безвинного на муки:
– Судіть самі. Мені ж несіть води. – 
Я не втручаюсь; умиваю руки.

З хреста в безсмертя вирушив Ісус, 
Намісник смерті ждав злодійкувато...
Тож кожний можновладний боягуз 
У світі й зветься Понтієм Пілатом.

Олег Берман

Переглядів: 741


Разработка веб сайтов