Лицемірство
Тут піддані покірні. Ось вони –
В одну юрбу зростаються потворно,
Щоб перед Ним ревіти: «Розіпни!»
Єдиним лютим, вже нелюдським горлом.
Правитель зволікає і хитрить,
В своїм безсиллі грізно супить брови:
Цей Молодик не винен вочевидь,
А як кричать, як прагнуть Його крові!
Не усмирив би, певно, ані цар,
Ні кесар ту озлоблену ораву...
– Прийміть на Пасху з милості мій дар, –
Що ж, відпустіть... Розбійника Варавву. —
Намислив, що уникне він біди,
Коли віддасть безвинного на муки:
– Судіть самі. Мені ж несіть води. –
Я не втручаюсь; умиваю руки.
З хреста в безсмертя вирушив Ісус,
Намісник смерті ждав злодійкувато...
Тож кожний можновладний боягуз
У світі й зветься Понтієм Пілатом.
Олег Берман
Переглядів: 877
