Молитва

Ми сліпоту духовну нашу
Прилюдно ділимо на всіх
І власноруч в життєву чашу
Отрутою вливаєм гріх,
Бо у натури на сторожі
Спокуса й ставиться сама...
Щомиті просурмити може
З небес архангельська сурма.
Коли прийде, з якого краю
Провісник Суду і Кінця,
Ніхто не відає, не знає,
Окрім Небесного Вітця.

Страшусь я рокового Гласу –
На Небесі іже єси –
Почуй мене до Того Часу,
Помилуй, Боже!
І спаси.

Олег Берман