Перепис

Велів правитель Сирії Квіриній ,
Погордою і кесарю під стать,
Весь свій народ — в шовках він чи в овчині,—
Де хто живе, хоч раз переписать.
Відбути цю докучливу анкету,
Дорожню спеку цідячи крізь «Ох!»,
Із Галілеї йшов, із Назарета,
І Йосип-столяр з жінкою удвох.
Та там йому знайшлось важніше діло,
Ніж записати їхні імена:
Марії ж бо в Юдеї підоспіло,
І хоч-не-хоч — родитиме вона.

Світило дня скотилося й погасло,
Примовкла ніч, вся в зореній імлі…
Родивши Сина, повила у яслах
В чийомусь запустілому дворі.
Так на Різдво вписався кожен житель
Не кесарем, а Богом за гріхи,
Як благовіст, що в світ прийшов Спаситель,
Найпершими почули пастухи.

Що ж, Віфлеєм? Від мала і до стара
Ти ніс дари, бо віри — ні гроша…
Йому ж в віках не буде більше дара,
Ніж наша спокутована душа.

Олег Берман


Разработка веб сайтов