Душа
Не хлiбом єдиним... Далеко не хлiбом єдиним
Живем в повсякденнi — в багатствi, а чи без гроша,
Бо тим вiдрiзняємось ми вiд простої тварини,
Що крiм стравохода живе в нашiм тiлi душа.
Є скептикiв досить. В словах i думках їх — зневага,
Та все ж наступає хоч раз у життi така мить,
Що «правильних» слiв вiдлетить гамiрлива ватага
I щось невловиме в свiдомостi враз защемить.
Десь вченi мужi щось доводять iз супервагою,
Над тiлом чатуючи мить переходу межi...
А слово розважливе, вчасно почуте тобою,
Скидає тягар i так легко стає на душi.
Та слово й поранити душу невидиму може —
I болем тодi вiдiзветься i криком вона.
Дай Бог не дiждати, що зло над добром переможе,
Бо значення втратить — чия в тому буде вина.
Шукаймо поживу не лише для грiшного тiла,
Черпаймо духовне, добром наповняймо буття,
Щоб наша душа нам до скону вiка́ не болiла —
Не хлiбом єдиним наповнюймо наше життя!
Олекса Бригас
Переглядів: 407
