«Він вмивав своїм учням ноги»

* * *

Він вмивав своїм учням ноги,
Хоч їм ніяково було…
— Так потрібно, — тихенько мовив.
Здивувався Симон Петро:

— Мій учителю, ми не гідні,
Щоби ноги ти нам вмивав…
— Те що нині роблю, повірте
Те відкриється завтра вам…

Людям послані ви служити,
Не вивищуючи себе,
Щоби істинно полюбити
Тих, хто в ім’я Господнє йде…

Не омию Вам ціле тіло,
Бо Ви чисті, проте не всі…
Очі зрадника заблистіли
Щось заскімлило у душі…

Він брудний, і учитель знав це
Погляд тихо відвів убік…
Вчора, нині, на жаль і завтра
Будуть ті, що не вмити їх…

Затягає цей бруд сумління
Віддаливши ясну блакить…
Милий Боже пошли прозріння
Тим, хто душу свою бруднить…

Галина Британ

БРИТАН Галина