Різдвяна зоря («В пору зимну, в місцевості...»)
В пору зимну, в місцевості, звиклій радше до спеки, ніж
до холоду, до площини більше, ніж до гірських підніж,
немовля народилось в печері, щоб світ спасти;
мело, як тільки може в пустелі взимку мести.
Йому видавалось таким невимовно великим все:
груди матері, в парі жовтій віл та осел;
Балтасар, Гаспар, Мельхіор – волхви, і їхні дари.
Він був лише крапкою. Крапкою теж – зоря згори.
Уважно, без мерехтіння, не блимнувши, віддаля,
крізь хмари рідкі, на спеленане в яслах маля
з вселенської глибини, з тамтого її кінця
зоря дивилася в печеру. І то був погляд Отця.
Йосип Бродський
Переклад Івана Лучука
Переглядів: 666
