Обережно, двері зачиняються
Бо так само, як за днів потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до Ковчегу», і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, — так буде і прихід Сина Людського
(Матв. 24: 38-39)
Обережно, двері зачиняються! —
Гучномовцем, сповненим добром,
Пасажири всі застерігаються
На зупинках станції метро.
«Обережно, двері зачиняються!» —
До людей лунає, мов набат.
Благодатне літо вже кінчається,
І змовкає Божа благодать!
Та прийде той день, коли залишені
За дверима вічного життя
Будуть в двері стукати зачинені,
Та їх жде жахливе майбуття!
Так було вже... Все колись кінчається,
Є й терпінню Божому кінець.
Тож про те, що лихо наближається,
Через Ноя сповістив Творець.
Цілий вік сокири гучно стукали,
Цілий вік Ной до людей гукав,
Щоб покаялись та Бога слухали...
Та коли вже судний день настав —
До ковчегу бігли всі молитися,
Але спізнились з каяттям!
Води від потопу, що пролилися,
Змили на землі людське життя!
«Обережно, двері зачиняються!» —
Може, кличе Бог в останній раз
Тих, хто й досі підійти вагається
До Христа, щоб Він від смерті спас!
Яків Бузинний
Переглядів: 531
