«Через наш сад біжать дощі навскіс»

*  *  *

Через наш сад біжать дощі навскіс... 
Зникають за далеким перевалом.
І мама схожа на княгиню Ікс 
У капелюшку з сірою вуаллю.

Мов янтарем набрякли щільники,
Де подих степу обіймає вулик.
На кожній рамці бджоли всі важкі, 
Бо тільки-но з роботи повернулись.

Солодкі роси в танці їх оцім —
Із цвітом полудневим пополам.
І котиться по маминій руці 
Янтарною краплиною бджола.

Бджолиний рід і знатний, і багатий, 
В садах Едему він бере початок. 
Працює у квітковому багатті,
Щоб цілий світ медами причащати.

Ця найдревніша із «цивілізацій» —
Господня мудрість в таїні природи. 
Сповідує мораль високу — працю,
І цим так схожа до мого народу.

Ольга Чорномаз-Велиган

Переглядів: 235